23 жовтня 2014 рокусправа № 804/14520/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В
представників позивача: Яковлев Дениса Сергійовича, Недвиги Костянтина Олександровича, Самичко Ірини Вікторівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення, -
Позивач ТОВ «Ариста КР» звернувся 06.11.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Просив з урахуванням уточнень про скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001022201 від 18.10.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201042грн. (у тому числі штрафні санкції - 34014грн., основний платіж - 68028грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «Ариста КР» відповідачем зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Будбізнеспром-Т» та ПАТ «Кривбасзалізрудком», про що складено Акт перевірки №212/222/33179163 від 02.10.2013р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001022201 від 18.10.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201042грн. Позивач зазначає, що правочини між позивачем та вказаними контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини сторонами було виконано, грошові кошти сплачено, що підтверджується наданими позивачем під час перевірки первинними документами. Позивач вважає, що висновки акту перевірки, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відповідно є протиправними, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001022201 від 18.10.2013р.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача №212/222/33179163 від 02.10.2013р. не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що надані для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть буду підставою для відображення в податковому обліку витрат, оскільки вони складені на підставі відсутності реального факту здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання до покупця, тому в ТОВ «Ариста КР» немає права на відображення в податковому обліку наслідків таких операцій. Надані до перевірки товарно-транспортні накладні щодо відвантаження ТМЦ товариством «Будбізнеспром-Т», не несуть юридичну силу, не містять доказовість первинного документу та не підтверджують фактичне відвантаження товару від вантажовідправника до замовника (ТОВ «Ариста КР»). Посилається також на те, що дозвіл видається окремо на виконання робіт і окремо на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
На апеляційну скаргу подані заперечення. В запереченнях зазначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду. Тому позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ від операцій з придбання крану козлового в сумі 60000грн. Перевезення крану козлового здійснювалося транспортом та за рахунок постачальника - товариством «Будбізнеспром-Т» згідно товарно-транспортних накладних, копії яких надані до позову та надавалися до перевірки. При цьому товар (кран козловий) з боку позивача отримувала комерційний директор Кислова В.І., підпис якої, скріплено печаткою, міститься на товарно-транспортних накладних. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Необхідний дозвіл у позивача є, в додатку до дозволу зазначено «При виконанні робіт підвищеної небезпеки дозволяється експлуатація устаткування підвищеної небезпеки, а саме: підіймальних споруд».
Представники позивача у судовому засіданні (кожен окремо) проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Надали пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях.
Представник відповідача (податкового органу) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні з'ясовано, що судом першої інстанції в описовій частині рішення (абз. 1. 2) допущена описка: зазначено, що податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201042грн., однак податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10242грн. (т. а.с 55).
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Криворізьким гірничопромисловим територіальним управлінням Держгірпромнагляду видано Дозвіл №188.09.15-45.21.1, на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки товариству «Ариста КР», дозвіл діє з 04.08.2009р. по 04.08.2014р. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17789162 від 16.12.2013р., основний вид економічної діяльності ТОВ «Ариста КР» - 41.10 Організація будівництва будівель.
В період з 19.09.2013р. по 25.09.2013р., податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ариста КР» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будбізнеспром-Т» за січень 2013р., за наслідками якої складено Акт №212/222/33179163 від 02.10.2013р.
Відповідно до п.2.6 вказаного Акту перевірки, ТОВ «Ариста КР» за перевіряємий період мало такі ліцензії та дозволи: 1. Ліцензія АВ №589694 Державної архітектурно-будівельної інспекції України на діяльність пов'язану із створенням об'єктів архітектури з 27.07.2011р. по 27.07.2016р. 2. П'ять Дозволів ДК України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки.
В ході перевірки податковим органом було здійснено запит до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо наявності транспортних засобів, які належать ТОВ «Ариста КР», відповідь №01185412 було надано центральним сервером баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 24.09.2013р. про наявність у позивача п'яти автомобілів.
Згідно наданого до перевірки табелю робочого часу працівників за січень 2013 року кількість робітників становить 33 особи, у т.ч.: 1 директор, 1 комерційний директор, 1 бухгалтер, 2 інженера-кошторисника, 4 охоронника, 1 майстер, 2 крановика, 2 начальника виробничих ділянок, 1 електрик, 1 стропальник, 3 різноробочих, 13 монтерів шляху, 1 водій (п.2.11 Акту перевірки).
На запит Криворізької південної ОДПІ від 04.09.2013р. №4274/10/222 щодо взаємовідносин між ТОВ «Ариста КР» та ТОВ «Будбізнеспром-Т» за січень 2013р. ТОВ «Ариста КР» листом від .12.09.2013р. №230 надано перелік копій первинних документів, які використано при проведенні перевірки: - договори, - податкові накладні, - акти прийому-передачі, - рахунки-фактури, - банківські виписки, - ТТН.
Відповідно до п.3.1 вказаного Акта перевірки, до Криворізької південної МДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт №373/223/38114582 від 26.09.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будбізнеспром-Т» з питань фінансово-господарських відносин за період січень-липень 2013 року». Згідно висновків цього Акта, перевіркою встановлено порушення: - п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2013р. на суму 126656грн. та за лютий 2013р. на суму 8504,4грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Будбізнеспром-Т» та податкові зобов'язання на суму 67131,70грн. по взаємовідносинам з ПАТ «Кривбасзалізорудком», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 59524,30грн. за січень 2013р. та 8504,40грн. за лютий 2013р.
На підставі Акта перевірки №212/222/33179163 від 02.10.2013р., податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001022201 від 18.10.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 102042грн.: за основним платежем - 68028грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34014грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Даний обов'язок платником податків було виконано.
У перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Будбізнеспром-Т» відповідно до Договору №5-КР від 04.01.2013р. на постачання продукції виробничо-технічного призначення або товари народного споживання та Договору №27 Дн від 23.01.2013р. на постачання продукції виробничо-технічного призначення (кран козловий спеціальний ККС 12,5-32.00.00.000СБ) та ПАТ «Кривбасзалізрудком» відповідно до Договору поставки №25 від 11.01.2013р.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17789206 від 16.12.2013р. ТОВ «Будбізнеспром-Т» основний вид економічної діяльності: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення - відомості відсутні.
Державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Будбізнеспром-Т» не скасована, що підтверджується вищевказаним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тобто статус учасників господарських операцій відповідає законодавчо встановленій спеціальній податковій правосуб'єктності, що в свою чергу спростовує доводи податкового органу з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням контрагента - позивача.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що перевірка контрагента позивача - ТОВ «Будбізнеспром-Т» фактично не була проведена податковою інспекцією, тобто будь-які первинні документи не перевірялись, у зв'язку з чим, висновки Акту перевірки ТОВ «Ариста КР» обґрунтовані посиланням на акт перевірки ТОВ «Будбізнеспром-Т», про що суд першої інстанції дав критичну оцінку.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа,, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «;Про зовнішньоекономічну діяльність», «;Про транзит вантажів», «;Про автомобільний транспорт», «;Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.
Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.121995 року).
Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.
При цьому неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого зазначено в практиці Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
В матеріалах справи міститься докази реєстрації крана (а.с.76), Дозволу № 188.09.15-45.21.1 на виконання роботи підвищеної небезпеки (т.1 а.с. 79), товарно-транспортних накладних, які підтверджують поставку товару (т.1 а.с. 125, 129 та ін.).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції аналізуючи обставини справи та норми ст. 185, 187 (п. 187.1), 188 (188.1), 198 ПКУ (п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6), прийшов до правильного висновку, що позивач має право на відображення господарських операцій у податковому обліку. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів/послуг сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності / або подальшій реалізації.
Таким чином, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки №212/222/33179163 від 02.10.2013р. не відповідають обставинам справи, та спростовуються наявними в справі доказами, отже, позивач виконав свої зобов'язання перед контрагентами, згідно укладених договорів з ТОВ «Будбізнеспром-Т» та ПАТ «Кривбасзалізрудком», та правомірно сформував показники податкової звітності відповідно до вимог податкового законодавства України.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариста КР» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна