м. Миколаїв.
17 листопада 2014 року справа № 814/2625/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,
за участю позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 26.06.96);
представника позивача: Верцюх В.В. (посвідчення №202 від 15.06.95);
представника відповідача: Сороки Є.В. (довіреність №154/11/1-4320 від 30.09.14);
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доКомандувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України Контр-адмірала ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
провизнання протиправним та скасування наказу від 28.07.2014р. № 231 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність,
ОСОБА_1 (далі-позивач) пред'явлено позов до Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України Контр-адмірала ОСОБА_2 з вимогою:
- визнати наказ Командувача Військово-морських Сил України контр-адмірала ОСОБА_2 (далі-відповідач) від 28.07.2014р. №231 (далі-Наказ), у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, незаконним та скасувати його (а.с.7).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-7).
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що оскаржуваний Наказ прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства та Дисциплінарного статуту Збройних сил України, службова перевірка позивача була проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.126-129).
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд - встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач), капітан 1 рангу, перебуває на посаді командира військової частини НОМЕР_2 відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с.8-9) та Наказу Командувача ВМС ЗСУ від 26.06.06р. №90 (а.с.10) та Наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ від 07.09.10р №662 (а.с.11).
В період з 03.07.14р. по 04.07.14р. робочою групою Командування ВМС ЗСУ була проведена перевірка практичних дій командування військової НОМЕР_3 та начальника Очаківського гарнізону по виконанню заходів охорони та оборони.
За наслідками перевірки було встановлено наявність порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ в організації охорони та оборони в/чА2637.
Наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗСУ) від 15.07.14р. №208 було призначено службове розслідування (а.с.57-59).
За результатами проведеного службового розслідування складено Акт службового розслідування від 24.07.14р. (а.с.60-67).
Актом було встановлено певні порушення вимог статуту внутрішньої служби ЗСУ, статуту гарнізонної та вартової служб ЗСУ в частині, що стосується організації охорони та оборони військової частини і гарнізонних об'єктів.
На підставі зазначеного Акту Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України видано наказ від 28.07.14р. №231 «Про результати службового розслідування», відповідно до якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення - "попередження про неповну службову відповідність"(а.с.12).
В той же час позивач вважає, що матеріалами службової перевірки не встановлено обставини протиправної поведінки та вини позивача у виявлених порушеннях.
Крім того, позивачем зазначено, що план охорони та оборони військової частини складався з урахуванням тих реалій, які існували на момент його складання, ніяких письмових пропозицій щодо змін плану чи його переробки від командування військово-морських сил не надходило.
Позивачем також було зазначено, що вказані висновки про наявність порушень з боку позивача базуються на певних припущеннях, а не на конкретних фактах.
Оскаржуваний наказ є, на думку позивача, таким, що прийнятий із порушенням встановлених вимог та норм законодавства України, тому що правопорушень під час виконання своїх функціональних обов'язків позивач не допускав, з актом службового розслідування його не ознайомлювали, наказ про результати службового розслідування до позивача не доводився, перед видачею наказу про результати службового розслідування бесіда із позивачем не була проведена, аркуш бесіди не складався, при накладанні дисциплінарного стягнення не була врахована попередня поведінка позивача, тривалість його військової служби, рівень знань та наявність чисельних нагород та заохочень з боку командування (а.с.3-7).
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба за контрактом осіб рядового сержантського і старшинського складу є одним із видів військової служби.
Відповідно до Преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІУ, цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтями 84-87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
В той же час, положеннями 86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України передбачено, що після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачем не проводилось бесіду із позивачем за наслідками службового розслідування, також відповідачем не було взято до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Доказів про інше відповідачем суду не надано.
В той же час позивач надав суду чисельні докази на підтвердження його правової позиції, а саме: копії документів щодо нагородження та заохочення позивача (а.с.21-25);
- копія рапорту старшого інженера щодо відсутності недоліків (а.с.72);
- копії Табелів внутрішньої варти та постів (а.с.13-20);
- копія пояснень позивача (а.с.26-30); копія оцінної картки військовослужбовця (а.с.34-35);
- копія пояснень ОСОБА_3 (а.с.77-79); копія пояснень ОСОБА_4 (а.с.80-81);
- копії пояснень посадових осіб (а.с.82-88);
- відомості про штатну та списочну чисельність особового складу загону ВОХОР в/ч НОМЕР_2 (а.с.31) та заява щодо надання санітарного автомобіля (а.с.71);
Зазначені документи також свідчать про відсутність безпосередньої вини позивача у допущенні виявлених порушень (пояснення ОСОБА_3 (а.с.77-79), ОСОБА_4 (а.с.80-81) та інших (а.с.82-88).
Крім того, матеріали наступних перевірок свідчать про усунення більшості недоліків виявлених під час перевірки (копії актів та матеріалів перевірок в/ч НОМЕР_2 , які здійснювались Військовою службою правопорядку у ЗСУ з червня 2014р. по вересень 2014р. (а.с.95-125).
Слід також зазначити, що відповідно до положень ст.97, 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ офіцерському складу про накладені дисциплінарні стягнення оголошується - особисто, у письмовому розпорядженні або на нараді.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Таким чином, законом встановлена чітка процедура оголошення та доведення до військовослужбовця дисциплінарного стягнення. Зазначена процедура є додатковою гарантією дотримання прав, свобод та інтересів особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.
В той же час, судом встановлено, що 06 серпня 2014 року до військової частини НОМЕР_2 прибула група офіцерів зі штабу командування Військово- Морських Сил, один з них (підполковник), знаходячись поза приміщенням штабу, надав позивачу копію оскаржуваного наказу без підпису командувача та без будь - яких пояснень. Наказ не був доведений або іншим чином оголошений позивачу, про ознайомлення з наказом підпис у позивача не відбирався.
Зазначені обставини не спростовані відповідачем належним засобами доказування.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, суд зазначає, що одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
У зв'язку з цим, суд зазначає що, встановлена законодавством процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності звільнення є обов'язковою для виконання суб'єктами владних повноважень та є додатковою гарантією з боку держави щодо захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідач не довів суду відповідність нормам законодавства процедури застосування до позивача дисциплінарного стягнення та, відповідно, правомірності прийнятого рішення (наказу).
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 2, 7, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Командувача Військово-морських Сил України контр-адмірала ОСОБА_2 від 28.07.2014р. №231, в частині (пункт 1 Наказу) притягнення до дисциплінарної відповідальності командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , капітана 1 рангу.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 74грн. 00коп.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання.
Суддя А. П. Єнтіна