17 листопада 2014 р. Справа № 816/2316/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Шаумян О.В.
представника третьої особи Баранік К.В.
представника позивача Федотової А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 816/2316/14
за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області
до Державної фінансової інспекції в Полтавській області треті особи Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління " , Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд" , Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Союз" , Приватне підприємство "Вись.Сервіс"
про скасування вимоги,
Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (надалі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Полтавській області (надалі по тексту відповідач), треті особи: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління", Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд", Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське", Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Союз", Приватне підприємство "Вись. Сервіс" в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, вимоги про усунення порушень від 21.05.2014 № 16-06-3-14/4150;
-п. 1 вищевказаної вимоги визнати частково протиправним та скасувати в частині відображення по обліку УЖКГ дебіторської заборгованості з комунальним підприємством «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» в сумі 186158,44 грн; з комунальним госпрозрахунковим підприємством «Союзрембуд» в сумі 224626,83 грн.; з комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Автозаводське» в сумі 85435,67 грн.; з товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Союз» в сумі 13073,38 грн.; з товариством з обмеженою відповідальністю «Вись.Сервіс» в сумі 2812,87 грн.;
-п. 5 вищевказаної вимоги визнати частково протиправним та скасувати в частині зменшення в обліку дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок завищення підрядником вартості виконаних робіт з комунальним госпрозрахунковим підприємством «Союзрембуд» в сумі 1494,55 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року аміністративний позов Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до Державної фінансової інспекції в Полтавській області, треті особи: Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління", Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд", Комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Автозаводське", Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Союз", Приватне підприємство "Вись. Сервіс", про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 21.05.2014 р. № 16-06-3-14/4150 в частині відображення по обліку Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради дебіторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вись Сервіс" в сумі 2812,87 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в оскаржуваній частині, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду в оскаржуваній позивачем частині без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.01.2014 р. по 04.04.2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності УЖКГ за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт № 06-21/27 від 11.04.2014 р.
21.05.2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області позивачу пред'явлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень № 16-06-3-14/4150.
Позивач не погодився із пунктами 1-2, 4-5 зазначеної вимоги та оскаржив їх до суду.
Задовольняючи частково позові вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в задоволеній частині.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про усунення виявлених ревізією порушень № 16-06-3-14/4150, пред'явлена позивачу Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області 21.05.2014 р., ґрунтується на висновках відповідача про завищення контрагентами позивача вартості робіт, виконаних на користь позивача, що призвело до нецільового використання позивачем бюджетних коштів.
Тобто вимога відповідача вказує на виявлені під час проведеної ревізії позивача збитки, їх розмір та необхідність стягнення, зменшення кредиторської заборгованості та асигнувань.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті та повернуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 13.05.2014 року (справа № 21-89а14), яка в силу ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого позову та не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення не звернув уваги на вищенаведені приписи матеріального права та прийшов до помилкових висновків про часткове задоволення позову.
Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Державної фінансової інспекції в Полтавській області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 816/2316/14 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області-відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 21.11.2014 р.