05 листопада 2014 р. Справа № 592/6234/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.08.2014р. по справі № 592/6234/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В.
- скасувати, як незаконну постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В про закінчення виконавчого провадження від 22 травня 2014 р., про закінчення виконання судового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.09.2010 року по справі № 2-2950/10.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.08.2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 травня 2014 р., з примусового виконання виконавчого листа № 2-2950/10 виданого 22 лютого 2013 р. Ковпаківським районним судом м. Суми.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.08.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 вересня 2010 р. Ковпаківським районним судом м. Суми винесена постанова за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності.
Відповідно до даної постанови, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з 17 березня 2007 року по 15 вересня 2010 року, тобто на час ухвалення рішення суду, в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, як передбачено положенням ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату різниці між перерахованими та фактично виплаченими сумами пенсії. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 08 лютого 2013 р. постанова Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 вересня 2010 р. скасована в частині зобов'язання перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії з 17 березня 2007 р. по 16 березня 2009 р., в іншій частині рішення суду залишено без змін.
22 лютого 2013 р. Ковпаківським районним судом м. Суми було видано виконавчий лист, який 06 березня 2013 р. разом із заявою позивача, було надано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області для виконання.
07 березня 2013 р. головним державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 30 травня 2013 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.07.2013р. зазначена постанова була скасована, на виконання постанови Ковпаківського районного суду м. Суми, державним виконавцем 28.03.2014р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
22 травня 2014 р. керуючись п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю фінансування з незалежних від Управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми обставин, старшим державним виконавцем Тумкою М.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, однією з вимог позивача є визнання неправомірними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В. щодо закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Отже, за наведеними приписами Закону державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто приймає рішення, а не вчиняє дії щодо закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо протиправності дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Проте, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині скасування, як незаконної постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В про закінчення виконавчого провадження від 22 травня 2014 р., підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 11 цього Закону передбачений обов'язок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно виконавчого листа № 2-2950/10, виданого 22.02.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми зобов'язано провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2-ї групи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 17 березня 2009 р. по 15 вересня 2010 р. у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Згідно листа Управління фонду України в м. Сумах від 17.02.2014 року № 3107/07-06 ОСОБА_1, який мешкає за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1 з 17.03.2009 року по 15.09.2010 року проведений перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.09.2010 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сума доплати склала 53083,27 грн.
Отже, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах рішення виконано не в повному обсязі.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим органом вжиті заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження " спрямовані на виконання рішення суду, а саме винесена постанова про накладення на боржника штрафів, звернення до правоохоронних органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
Проте, згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
У відповідності до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Між тим, матеріали справи не містять доказів щодо звернення державного виконавця після поновлення виконавчого провадження до суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Тобто, державним виконавцем не було вчинено усіх дій для повного виконання рішення суду.
Посилання державного виконавця в апеляційній скарзі на те, що бюджетна установа, якою є Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, має відповідати за своїми зобов'язаннями лише при наявності відповідних бюджетних призначень, виділених виключно на цілі для погашення певної заборгованості, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
За приписами ч.1 та 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями Конвенції взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів у боржника чи у держави на виконання взятих на себе зобов'язань не звільняє боржника від виконання рішення суду, та не є обставиною, яка ускладнює його виконання.
Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.08.2014р. по справі № 592/6234/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В про закінчення виконавчого провадження від 22 травня 2014 р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2014 р.