27 листопада 2014 року Справа № 147861/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У жовтні 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позивач просив стягнути з відповідача 15179, 60 грн. надміру виплачених сум пенсії за період з серпня 2009 року по травень 2011 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційні вимоги обґрунтовує змістом доводів позовної заяви та вважає, що ОСОБА_1 повинен повернути управлінню Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі 15179, 60 грн. надміру виплаченої пенсії за період з серпня 2009 року по травень 2011 року, оскільки в даний період відповідач був працевлаштований та не повідомив про це управління. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 з 26.11.2002 року отримує соціальну пенсію по інвалідності відповідно до ст.93 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно протоколу про призначення пенсії №20179 від 29.11.2002 року (а.с.5,6).
При звернені ОСОБА_1 були подані документи для підтвердження права на призначення соціальної пенсії, а саме: витяг із акту огляду у МСЕК №0146221 серії 7-66 КА від 18.11.2002 року із зазначеною І групою інвалідності загального захворювання та довідкою про те, що він дійсно не працював і не працює, видану сільським головою Липчанської сільської ради №756 від 26.11.2002 року.
При звірці управлінням Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області було сформовано виписку індивідуальних відомостей про ОСОБА_1, та було виявлено, що відповідач з серпня 2009 року працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Енран-ЗЛК». Тобто, ОСОБА_1 не повідомив управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про працевлаштування, тому з серпня 2009 року не мав права на отримання пенсії по інвалідності.
У зв'язку з тим, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області було виявлено зловживання з боку пенсіонера, рішенням засідання комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій від 8.07.2011 року (виписка з протоколу №16) було припинено ОСОБА_1 виплату пенсії, зобов'язано його повернути надміру виплачені кошти на рахунок Пенсійного фонду та запропоновано звернутися до управління праці та соціального захисту щодо можливості призначення державної соціальної допомоги по інвалідності (а.с.56).
Згідно довідки позивача №982 від 28.09.2011 року ОСОБА_1 за період з серпня 2009 року по травень 2011 року було надміру виплачено пенсії на суму 15179, 60 грн. (а.с.4).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що зловживань з боку відповідача в розумінні ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було, тому позовні вимоги про повернення 15179, 60 грн. надміру виплачених сум пенсії не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Отже, надміру виплачені суми пенсій стягуються з пенсіонера лише у разі його зловживання правом на пенсію, що встановлюється відповідним судовим рішенням, або у разі подання страхувальником недостовірних даних.
Як видно з матеріалів справи, зловживань з боку ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому соціальної пенсії по інвалідності не було.
Крім того, про працевлаштування відповідача було відомо управлінню Пенсійного фонду в м. Хуст та Хустському районі, оскільки підприємство, на якому працював ОСОБА_1, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та щомісячно здійснює перерахування страхових внесків за працівників.
Посилання апелянта на те, що зловживання пенсіонера щодо виплати йому пенсії в даному випадку мали місце, не знайшли належного підтвердження матеріалами справи, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність позовних вимог органу Пенсійного фонду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року в справі № 2а-0770/3448/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський