Справа: № 810/4860/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Федотов І.В.
при секретарі Грисюк Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вишгородтранс" на виробництві у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Вишгородському районі Київської області до Дочірнього підприємства "Вишгородтранс" про стягнення заборгованості за страховими внесками, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Вишгородському районі Київської області звернулося до Дочірнього підприємства "Вишгородтранс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 9564,86 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року позов задоволено.
На вказану постанову Дочірнє підприємство "Вишгородтранс" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Вишгородтранс" є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків становить 9564,86 грн. та виникла до 01.01.2011 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин), обов'язок сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань покладався виключно на роботодавця.
Згідно ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Статтею 22 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 6 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески.
Згідно п. 7 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. №36, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за №867/14134 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.
Згідно пункту 5.8 цієї Інструкції при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.
З огляду на викладене, загальна сума заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті відповідачем, становить 9564,86 грн.
Відповідач не заперечує щодо наявності вказаної суми заборгованості.
Таким чином, оскільки відповідачем не підтверджено факту сплати вказаної суми заборгованості у добровільному порядку, така заборгованість підлягає стягненню у примусовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вишгородтранс" необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вишгородтранс" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Федотов І.В.
Повний текст ухвали складено 28.11.2014 р.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Федотов І.В.