Справа: № 826/10208/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Бистрик Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії, -
Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" (далі - НТ ВНПФ "Резерв Рівненщини") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 48 000,00 грн., на підставі договору від 14.05.2013 р. №231Д-11Ю та зобов'язання повернення таких коштів.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову НТ ВНПФ "Резерв Рівненщини" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» та НТ «ВНПФ «Резерв Рівненщини», від імені та за рахунок якого на підставі договору про управління активами недержавного пенсійного фонду від 24.01.2007 р. №3-КУА виступило Приватне акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Національний резерв», укладено договір банківського вкладу «Стандартний» №231Д-11Ю.
Згідно пункту 1.2. зазначеного договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 48000,00 грн. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 20,5 % процентів річних та зобов'язується повернути вкладнику вклад 14.11.2013 р.
Додатковою угодою №1 від 14.11.2013 р. до вказаного договору пункт 1.3. викладено у новій редакції, а саме банк зобов'язується повернути вкладнику вклад 19.05.2014 р.
Постановою правління Національного банку України від 23.05.2014 р. №305 ПАТ «КБ «Південкомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2014 р. №37 розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації.
ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», яке діє від імені позивача на підставі договорів про управління активами недержавного пенсійного фонду від 24.01.2007 р. №3-КУА та від 02.06.2014 р. №1-КУА, звернулось до ПАТ «КБ «Південкомбанк» уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію Маляренко А.А. із заявою від 16.06.2014 р. №220 про повернення грошових коштів.
Листом від 01.07.2014 р. №07/2069 ПАТ «КБ «Південкомбанк», за підписом уповноваженої особи Фонду, повідомлено ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», що задоволення вимог юридичних осіб щодо повернення вкладів під час тимчасової адміністрації не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Частиною 3 статті 12 цього Закону встановлено, що до повноважень Виконавчої дирекції Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами відноситься прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку - здійснює призначення та відсторонення від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону, у відносинах з державними органами, Національним банком України, банками, міжнародними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами від імені Фонду діє Директор - розпорядник Фонду.
Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Частиною 2 вказаної статті Закону встановлено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, Фонд здійснює відшкодування грошових коштів за вкладами тільки після прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а рішення щодо відшкодування коштів приймається Виконавчою дирекцією Фонду та підписується Директором - розпорядником Фонду.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача із заявою про повернення грошових коштів від 16.06.2014 р. №220 і надання відповіді за наслідками її розгляду, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» прийнято не було, а тому у Фонду як суб'єкта владних повноважень не виникли обов'язки на відшкодування грошових коштів за вкладами.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.
Згідно частин 5, 6 цієї статті Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо:
1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;
2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;
3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.
Разом з тим, абзац 5 частини 6 статті 36 цього Закону містить пряму норму, що зобов'язання банку, передбачені пунктами 2 і 3 частини 6 цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.
Отже, наведеними нормами Закону прямо закріплено, що виплата коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, здійснюється за рахунок грошових коштів банку, а з метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини 6 цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику.
Таким чином, під час тимчасової адміністрації, яку здійснює уповноважена особа Фонду, джерелом виплати коштів є саме грошові кошти банку, а не Фонду, який уповноважений приймати рішення про повернення грошових коштів вкладникам тільки після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка.
Отже, позовні вимоги є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу НТ ВНПФ "Резерв Рівненщини" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "Резерв Рівненщини" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Бистрик Г.М.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Бистрик Г.М.