ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
06 листопада 2014 року 11 год. 03 хв. № 826/14498/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, без участі представника третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 вересня 2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" (далі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови зняти арешт з майна позивача у рамках зведеного виконавчого провадження та скасувати постанови про накладення арешту на майно позивача, а також зобов'язання відповідача закінчити виконавчі провадження, стороною яких є позивач, зняти арешт з майна, належного позивачу, шляхом прийняття постанов про закінчення виконавчих проваджень та зняття арешту з майна.
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки діяння відповідача суперечать нормам законодавства.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 20 жовтня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа).
Ухвалою суду від 27 жовтня 2014 року тимчасово вилучено у відповідача для дослідження у судовому засіданні оригінали та для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії усіх, без винятку, матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗВП № 42787719.
У ході судового розгляду справи представники позивача та третьої особи підтримали позов та просили задовольнити його повністю. Крім викладених у позові доводів, представник третьої особи додатково пояснив, що у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про ліквідацію позивача, відповідач зобов'язаний вжити усіх передбачених нормами законодавства заходів по закінченню виконавчих проваджень, у яких боржником є позивач, та зняти арешти з майна.
Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження ЗВП № 42787719 про стягнення коштів з позивача на користь стягувачів.
Арешти на активи боржника накладалися у порядку та на підставах, визначених законом, для забезпечення реального виконання рішень.
На час судового розгляду справи зведене виконавче провадження не завершено, оскільки відповідачем ініційовано питання щодо надання Державною виконавчою службою України роз'яснення.
Листом від 08 вересня 2014 року № 581/11 відповідач повідомив позивача, що арешт з майна чи коштів, у випадках незавершеного виконавчого провадження, може бути знято за рішенням суду.
Суд погоджується із доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову частково, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, постановою Правління Національного банку України від 23 квітня 2014 року № 234/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства комерційного банку "Інтербанк" до категорії неплатоспроможних" позивача віднесено до категорії неплатоспроможних.
Наказом третьої особи від 24 квітня 2014 року № 69 "Про призначення Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "ІНТЕРБАНК" призначено Кононця Вадима Валерійовича уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у позивача із 24 квітня по 23 липня 2014 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 квітня 2014 року № 31 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" розпочато процедуру виведення позивача з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації.
Постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 432 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку "Інтербанк" відкликано банківську ліцензію та ліквідовано позивача із 23 липня 2014 року. Зобов'язано департамент пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду не пізніше наступного дня після прийняття постанови повідомити позивача про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію, надіслати копію постанови до третьої особи та державному реєстратору за місцезнаходженням позивача.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 липня 2014 року № 61 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ІНТЕРБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочати процедуру ліквідації позивача з відшкодуванням з боку третьої особи коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання із 23 липня 2014 року.
Інформацію про прийняття рішення № 61 опубліковано у газеті "Голос України" від 29 липня 2014 року.
Слід зазначити, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що відповідача про прийняття вище перелічених рішень повідомлено у письмовому вигляді. Поряд з цим, будь-яких дій, направлених на зняття арешту з майна та коштів позивача, відповідачем не вчинено, що представником відповідача у ході судового розгляду справи не заперечувалось.
Відповідно до ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо: 1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію; 2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.
Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
Згідно з ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Згідно зі ст. 1, п. 3 ч. 1 ст. 49, ч.ч. 2, 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, враховуючи вище викладені норми та обставини, а також зважаючи при цьому, що постановою правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 432 ліквідовано позивача із 23 липня 2014 року та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації позивача із 23 липня 2014 року, суд прийшов до висновку, що відповідач, згідно з нормами Закону України "Про виконавче провадження", повинен направити виконавчі документи ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Суд зазначає, що для того, щоб вимоги кредиторів банку, стосовно якого розпочато ліквідаційну процедуру, могли бути задоволені, активи такого банку повинні бути реалізовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо відмови у вчиненні дій, спрямованих на зняття арешту з майна публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (ідентифікаційний код 14358604).
3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, спрямовані на направлення виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 42787719 ліквідаційній комісії публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (ідентифікаційний код 14358604), закінчення зведеного виконавчого провадження ЗВП № 42787719 та зняття арешту з майна публічного акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (ідентифікаційний код 14358604).
4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
Копії постанови у повному обсязі направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 12 листопада 2014 року