ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
10 листопада 2014 року 11 год. 10 хв. № 826/15806/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Левченко І.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 10 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 15 жовтня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 12 вересня 2014 року № 486/26-56-22-01-05/39023376 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Силуртрейд" (код за ЄДРПОУ 39023376) з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р." (далі - акт);
- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року на підставі акту;
- зобов'язання відповідача поновити в АІС "Податковий блок" відомості щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача суперечать нормам податкового законодавства.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 03 листопада 2014 року та протягом судового розгляду справи.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 12 вересня 2014 року складено акт, відповідно до якого, ним, згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із платниками податків за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.
З метою проведення перевірки відповідачем здійснено вихід за податковою адресою позивача, у результаті чого виявлено, що позивач не знаходиться за такою адресою: 04071, місто Київ, вул. Межигірська, 22, у зв'язку з чим відповідачем складено акт перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою № 97, відповідно до якого, фактичне місцезнаходження позивача не відомо.
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).
Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).
Тобто, як вбачається з вище викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем, з метою вручення позивачу письмового запиту від 11 вересня 2014 року № 8432/10/26-56-22-01-12 про надання інформації та її документального підтвердження, здійснено вихід на податковою адресою позивача, однак останнього за місцезнаходженням на час здійснення такого виходу не знайдено, тобто, у відповідача відсутня можливість вручення позивачу вказаного запиту.
Зі змісту письмового запиту, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що такий запит складено на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку отриманням негативної податкової інформації стосовно контрагента позивача.
З урахуванням вище викладених норм та обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом.
У постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-237а13 зазначено, що дії, пов'язані з включенням до акту висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені вказані висновки акту.
Акт є носієм доказової бази про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, у тому числі й дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Відповідно до позиції Міністерства доходів і зборів України, викладеної у листі від 27 травня 2013 року № 3642/6/99-99-19-04-01-15, контролюючі органи при здійснені контрольно-перевірочної роботи можуть відображати в акті ознаки недійсності (нікчемності) правочинів, при цьому, донарахування податкових зобов'язань повинно здійснюватись виключно за порушення норм податкового законодавства.
Висновки акту та сам акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не пов'язані для платника із настанням будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси.
Суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом контролюючого органу, який складається не за результатами здійснення контролюючим органом певних дій, зокрема, у зв'язку із проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту, що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року К/800/9399/13 зазначено, що акт звірки не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для платника будь-яких правових наслідків.
Тобто, як вбачається з вище викладених норм та обставин, складання контролюючим органом акту та викладення у ньому певних висновків не породжує для платника, у даному випадку позивача, будь-яких прав та обов'язків.
Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення основних вимог позивача, за переконанням суду, відсутні також підстави для задоволення похідних від них вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року на підставі акту, а також зобов'язання відповідача поновити в АІС "Податковий блок" відомості щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.
Крім того, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та не спростовано представниками позивача, коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача відповідачем на підставі акту не здійснено.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд".
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 17 листопада 2014 року