про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3689/14
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави до Ужгородської міської ради, третя особа - ПАТ "Закарпаттяобленерго", про визнання протиправним та скасування рішення частково, -
Прокурор м. Ужгорода звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Ужгородської міської ради, третя особа - ПАТ "Закарпаттяобленерго", яким просить визнати протиправним та скасувати пункти 2.24 - 2.28 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 11 липня 2014 року за № 1362.
У відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
1. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч. 3 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування - Ужгородської міської ради.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, в тому числі, спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 3 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Законодавством передбачено можливість звернення до суду прокурора як позивача (а не в інтересах держави в особі фізичних чи юридичних осіб), зокрема, ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у разі відхилення подання або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду та таку заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення подання або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Доказів внесення прокурором подання та відхилення такого (в зв'язку з чим прокурор звертається до суду з позовом як позивач) суду не надано.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення до суду в статусі позивача прокурор мотивує тим, що органи Держсільгоспінспекції не наділені повноваженнями щодо зверненнями з позовами до суду, в зв'язку з чим з позовом звертається прокурор, який у спірних правовідносинах набуває статусу позивача, про що суд констатує наступне:
Повноваження Держсільгоспінспекції та її посадових осіб визначено Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України (затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 року за № 459/2011, далі - Положення), згідно ст. 1 якого - Держсільгоспінспекція України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Згідно ст.6 Положення, Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Статтею 4 Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та з питань передачі земель у власність та надання у користування.
Згідно ст.6 Положення, Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 23.12.2011 року за № 770 затверджено Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та цим Положенням передбачено, що Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності (в тому числі, до органів прокуратури - про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився (п.6.3 цього Положення) та надання актів та інших матеріалів про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину (п.6.5 цього Положення), відтак, вказаним Положенням передбачена як компетенція територіальних органів Держсільгоспінспекцій, так і визначено повноваження органів прокуратури у сфері державного нагляду в частині перевірки Держсільгоспінспекцією дотримання вимог земельного законодавства.
Суд констатує, що позовною заявою ставиться вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування з підстав порушення інтересів держави при його прийнятті в особі Держсільгоспінспекції в Закарпатській області (яка здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, однак, не наділена повноваженнями для звернення до суду), при цьому, в матеріалах справи відсутні будь - які докази здійснення Держсільгоспінспекцією своїх повноважень щодо здійснення контролю (проведення перевірки, внесення приписів чи розпоряджень, подання матеріалів до правоохоронних органів для притягнення їх до відповідальності), з чого вбачається відсутність такого контролю з боку Дежсільгоспінспекції в Закарпатській області та, в зв'язку з відсутністю такого, відсутність порушених прав.
Як вбачається з тексту позовної заяви, прокурор, звертаючись до суду з позовом як позивач, одночасно позовною заявою зазначає про звернення до суду з позовом в інтересах держави, про що суд констатує наступне: згідно ч. 2 ст. 60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу. Згідно п 2 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36 - 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Позовною заявою прокурор зазначає про відсутність належного органу для звернення до суду, однак, згідно вищезазначених правових актів, обов'язок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено саме на територіальні органи Держсільгоспінспекції.
Таким чином, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які (в свою чергу) можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів, а також підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності, та при зверненні до суду в інтересах держави, прокурор у позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, при цьому, звертаючись до суду з позовом як позивач прокурор мотивує таке звернення саме відсутністю належного органу для звернення до суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України "Щодо застосування положень Закону України "Про прокуратуру"від від 11.09.2013 року за № 1237/12/13-13, аналіз цієї норми (ч. 2 ст. 60 КАС України) дозволяє дійти висновку, що відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є недоліком позовної заяви та підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
При цьому, згідно тексту позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом посилаючись на ту обставину, що при прийнятті оскарженого рішення допущено порушення Правил охорони електричних мереж (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року за № 209), згідно п. 23 цих Правил - контроль за виконанням цих Правил здійснюють енергопідприємства, відтак, вказаним Порядком не передбачено повноважень інших органів по здійсненню контролю за дотриманням норм Правил охорони електричних мереж, в тому числі, не передбачено таких повноважень територіальними органами Держсільгоспінспекції.
Пунктом 5 наказу Генерельної прокуратури України "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" від 28.11.2012 року за № 6гн встановлено, що під час застосування представницьких повноважень не допускати підміни органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державного нагляду (контролю), а також інших органів, яким законом надано право захищати інтереси громадян та держави в суді.
Згідно п. 6 цього - ж наказу, при підготовці процесуальних документів слід забезпечувати їх повноту та обґрунтованість, з посиланням на норми матеріального та процесуального права, яким регулюються спірні правовідносини.
Виходячи з наведеного та у відповідності до ч. 1 ст. 108 КАС України, позовну заяву м. Ужгорода слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів відсутності органу, уповноваженого державою (що здійснює відповідні функції у спірних відносинах) чи доказів неможливості виконання ним своїх функцій та/або відсутності повноважень), визначення такого органу взагалі (територіальний орган Держсільгоспінспекції чи енергопідприємство за територіальним розташуванням спірних земель), визначення статусу прокурора при зверненні до суду (позивач у справі чи представник в інтересах держави, що пов'язані з необхідністю захисту права державного органу чи підприємства, до компетенції якого відносяться функції у спірних правовідносинах), обґрунтування порушень інтересів держави у спірних правовідносинах.
Керуючись ч. 1 ст. 108, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави до Ужгородської міської ради, третя особа - ПАТ "Закарпаттяобленерго", про визнання протиправним та скасування рішення частково - залишити без руху.
2. Надати строк для усунення вищенаведених недоліків позовної заяви - до 15 грудня 2014 року.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті