20 листопада 2014 року Справа № 9104/182941/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Макарика В.Я., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 27 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення від 15 березня 2012 року.
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 27 листопада 2012 року позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови було залишено без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем десятиденного строку звернення до суду.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржив позивач, зазначивши в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і це є підставою для скасування ухвали та направлення до того ж суду для продовження розгляду. ОСОБА_1 вказав, що не міг реалізувати своє право та оскаржити постанову про притягнення його до відповідальності в межах десятиденного строку, оскільки з 22 березня по 20 березня 2012 року перебував на стаціонарному лікуванні. А тому вважає, що строк пропущено ним з поважних причин, що є підставою для поновлення строку і відповідно розгляду спору по суті.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від 15 березня 2012 року, а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 30 березня 2012 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Статею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Апеляційним судом встановлено, що позивач був об'єктивно позбавлений можливості вчасно звернутись до суду із позовною заявою через незадовільний стан здоров'я та перебування на стаціонарному лікуванні у 5-й міській поліклініці м. Львова, що підтверджено випискою з медичної карти хворого № 247, копія якої приєднана до апеляційної скарги.
Слід зазначити, що суд першої інстанції не встановив ці обставини і прийняв оскаржуване рішення (у справі, провадження в якій відкрито) одноособово, без проведення судового засідання з викликом у встановленому порядку сторін, що є суттєвим порушенням процесуального законодавства, яке обмежило права позивача, зокрема на дачу пояснень.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992р.).
Враховуючи викладене, суд вбачає поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 27 листопада 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 1326/9183/12 - скасувати та справу направити до цього ж місцевого суду для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 25 листопада 2014 року