У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоСитнік О.М., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О., Юровської Г.В.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року, в с т а н о в и л а:У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач посилався на те, що 24 листопада 2005 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 10 900 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань і станом на 31 січня 2014 року за ним рахувалася заборгованість у загальному розмірі 42 464 грн 52 коп., яка складається з: 8 443 грн 34 коп. заборгованості за кредитом; 31 522 грн 87 коп. заборгованості за відсотками , а також штрафів: 500 грн - фіксована частина і 1 998 грн 31 коп. - процентна складова. Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто на його користь з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2005 року у загальному розмірі 42 464 грн 52 коп. Вирішено питання про судові витрати.У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального та матеріального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам. Так, місцевим судом встановлено, що відповідно до договору від 24 листопада 2005 року б/н, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5, банк надав відповідачу кредит у розмірі 10 900 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначені умови викладені у заяві позичальника при отриманні кредиту, а не у кредитному договорі, однак вказана заява містить ознаки такого договору, відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, про що свідчить його підпис (а. с. 7). Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору заборгованість відповідача станом на 31 січня 2014 року становила 42 464 грн 52 коп., з яких: 8 443 грн 34 коп. - заборгованість за кредитом; 31 522 грн 87 коп. - заборгованість за відсотками, а також штрафи: 500 грн - фіксована частина і 1 998 грн 31 коп. - процентна складова.Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг наданими позивачем, мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті позичальником протягом строку дії картки. Згідно з п. 3.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицьовій стороні картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця (а. с. 8 - 13). Відповідно до заяви клієнта термін дії картки визначено до вересня 2008 року (а. с. 7). Останній черговий місячний платіж був зроблений відповідачем 26 травня 2008 року. З позовом до суду позивач звернувся у березні 2014 року. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 (далі - постанова), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою, кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Вирішуючи спір, районний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин й нормами матеріального права, які підлягають застосуванню; з'ясував питання щодо строку позовної давності й правильно вважав, що він був пропущений позивачем. До того ж про застосування такого строку було заявлено клопотання відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції (а. с. 41- 42, 43). Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вдався до переоцінки доказів, які були досліджені місцевим судом, і, не досліджуючи нових доказів, дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та непропущення останнім строку позовної давності. Однак такий висновок апеляційного суду суперечить наявним у справі доказам і правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові. Ураховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а:Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити. Рішення апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року скасувати, рішення Печерського районного суду м. Києва від 6 червня 2014 року залишити в силі. Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Ситнік
Судді: А.О. Леванчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана
Г.В. Юровська