19 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 17 липня 2014 року,
У липні 2012 року ПАТ «Фідобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 17 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» 2 729 260 грн 36 коп. заборгованості за кредитним договором від 07 березня 2008 року та 3 024 177 грн 48 коп. заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2008 року. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Фідобанк» по 1 720 грн 50 коп. судових витрат з кожного.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
При вирішенні справи, суди, на виконання вимог ст. 213 ЦПК України, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, ті факти, що внаслідок невиконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитними договорами, які забезпечені порукою ОСОБА_4, існує заборгованість перед позивачем, тому кредитор вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями, шляхом солідарного стягнення коштів з боржника та поручителя.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.
Заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 17 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
Є.П. Євграфова
В.І. Журавель