Ухвала
іменем україни
15 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, про визнання прав та обов'язків забудовника у порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою Дніпропетровської міської ради на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, про визнання прав та обов'язків забудовника у порядку спадкування за законом.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 права та обов'язки забудовника домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У касаційній скарзі міський голова Дніпропетровської міської ради, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги представника Дніпропетровської міської ради не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Таким чином, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
А.О. ЛеванчукА.В. МаляренкоТ.О. Писана