"24" листопада 2014 р.Справа № 916/3659/14
За позовом: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси;
до відповідача: Фізична особа-підприємець Лозовський Валерій Григорович
про розірвання договору, повернення орендованого майна та стягнення 14598,67грн.
Суддя Літвінов С.В.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Кривулько М.В., довіреність №6 від 08.01.2014р.
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Лозовського Валерія Григоровича, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 13305,37грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 35,68, заборгованість з компенсації податку на землю - 67,56грн., пеню - 790,90грн., штраф - 399,16грн.; розірвати договір №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси; зобов'язати Фізичну особу - підприємця Лозовського Валерія Григоровича повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2014р. порушено провадження у справі №916/3659/14.
05.11.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог відповідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 20680,02грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 144,76, заборгованість з компенсації податку на землю - 270,24грн., пеню - 1861,19грн., штраф - 620,40грн. Інші вимоги залишив без змін.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2014р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 24.11.2014р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
24.11.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог відповідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 20680,02грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 144,76, заборгованість з компенсації податку на землю - 270,24грн., пеню - 777,40грн., штраф - 620,40грн. Інші вимоги залишив без змін.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.
В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 24.11.2014р., особливо з врахуванням того, що ухвала про порушення провадження у справі, ухвала про відкладення справи надсилались відповідачу за адресою зазначеною у спеціальному витязі з ЄДРЮОтаФОП станом на 05.11.2014р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.
Згідно ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України” майно, з моменту надходження до Збройних сил України і закріплення його за військовою частиною. Набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних сил України.
Так, нежитлові приміщення в будівлі за генеральним планом № 553, розташовані за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, військове містечко №1 є нерухомим військовим майном, яке належить Міністерству оборони України, знаходилось на балансі Котовської КЕЧ району, а на теперішній час передано на баланс КЕВ м. Одеси.
КЕВ м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої належить здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, відповідно до наказу МОУ від 03.07.2013р. №448 „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України”, Положення про КЕВ м. Одеси та Свідоцтва про реєстрацію військової частини, як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах України №350 від 31.10.2001р.
Між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління та приватним підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем укладено Договір оренди (далі - Договір) № 290/2000/ГоловКЕУ від 27.12.2000р. нежитлових приміщень площею 460,2 кв. м., розташованих за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського (військове містечко № 1, будівля за генеральним планом № 553 - солдатська чайна).
У зв'язку з прийняттям на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов Договору у відповідність до вимог діючого законодавства 10.07.08р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 183-д-с/2008/КЕВ м. Одеси до договору оренди № 290 від 27.12.2000р., згідно якої: Орендодавець (КЕВ м. Одеси) передає, а Орендар (Лозовський В.Г.) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення загальною площею 460,2 кв. м. військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського, 553, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
Додатковими угодами №227д-с/2009/КЕВ від 30.12.2009 р., №21д-с/2012/КЕВ від 20.04.12 р. строк дії Договору №290 продовжено до 27.12.2014 р.
Додатковою угодою №21д-с/2012/КЕВ від 20.04.12 р. пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: «Орендодавець (КЕВ м. Одеси) передає, а Орендар ( ОСОБА_1 ) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського, вартість якого визначена на 21.01.12р. за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 264295 грн. без ПДВ».
П. 5.2. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати. Орендна плата перераховується Орендарем на відділення державного казначейства у Котовському районі код 23214672, Одеса операційний відділ обл.управління МБУ МФО 328027 р/р 35301311401 для Котовськом КЕЧ району р/р 0501021051121/1 не пізніше 15 числа місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно п. 3.4 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати; п. 5.12 Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно; здійснювати витрати, пов'язані із утриманням орендованого майна - п. 5.11 Договору.
Проте, відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконав свої зобов'язання належним чином, та не розрахувався у повному обсязі за виставленими рахунками у період з січня 2014р. по вересень 2014р., включно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за рахунками на компенсацію податку на землю на загальну суму 270,24грн., за орендну плату на загальну суму 20680,02грн. та заборгованість з відшкодування ВЕР на загальну суму 144,76грн.
Посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та не застрахування відповідачем орендованого майна, КЕВ м. Одеси звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованість з орендної плати у розмірі 20680,02грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 144,76, заборгованість з компенсації податку на землю - 270,24грн., пеню - 1861,19грн., штраф - 620,40грн.; розірвання договору №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси; зобов'язання Фізичну особу - підприємця Лозовського Валерія Григоровича повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 цього кодексу є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.762 вказаного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Так, судом встановлено порушення відповідачем умов договору, щодо своєчасної сплати орендних платежів, компенсації податку на землю та відшкодування ВЕР, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 20680,02грн., компенсації податку на землю у розмірі 270,24 грн. та відшкодування ВЕР у розмірі 144,76грн., у зв'язку з чим дані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 777,40грн. та штрафу у розмірі 620,40грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він здійснений належним чином, а тому сума пені у розмірі 777,40грн. та штрафу у розмірі 620,40грн. заявлені до стягнення підлягають задоволенню.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати орендної плати, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені.(Аналогічна позиція викладена у Постановах ВГСУ від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011).
З посиланням на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди, зобов'язань з повного та своєчасного перерахування орендних платежів, позивачем також заявлені вимоги про розірвання договору №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Частина 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р. №12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати те, що Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Так, у постанові Верховного суду України від 08.05.2012р. по справі №5021/966/2011 в аналогічних спірних правовідносинах викладено правову позицію, із якої вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, в порушення умов договору, орендарем не виконувались договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати, заборгованість з компенсації податку на землю та заборгованість з відшкодування ВЕР, а також відповідачем не виконувалися договірні зобов'язання щодо застрахування орендованого майна. Викладене свідчить про наявність підстав для розірвання договору №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. При цьому, в силу п.1 ст.27 Закону, у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Суд, дослідивши договір оренди нерухомого військового майна №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів, що є порушеннями зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. З врахуванням викладеного, та з огляду на те, що договір оренди №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. розірвано в судовому порядку, позовна вимога позивача про зобов'язання Фізичну особу - підприємця Лозовського Валерія Григоровича повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 13305,37грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 35,68, заборгованість з компенсації податку на землю - 67,56грн., пеню - 790,90грн., штраф - 399,16грн.; розірвання договору №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси; зобов'язання Фізичну особу - підприємця Лозовського Валерія Григоровича повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 4263грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лозовського Валерія Григоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284) заборгованість з орендної плати у розмірі 13305,37грн., заборгованість з відшкодування ВЕР - 35,68, заборгованість з компенсації податку на землю - 67,56грн., пеню - 790,90грн., штраф - 399,16грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят дві)грн.
3.Розірвати договір №290/2000/ГКЕУ від 27.12.2000р. (та додаткові угоди, що є його невід'ємними частинами) укладений з Фізичною особою - підприємцем Лозовським Валерієм Григоровичем оренди нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.
4.Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Лозовського Валерія Григоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284) зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 107,4 кв. м. в будівлі солдатської чайної №553 військового містечка № 1, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 01 грудня 2014 р.
Суддя С.В. Літвінов