"24" листопада 2014 р.Справа № 916/4075/14
За позовом: Антимонопольного комітету України;
До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот";
про стягнення 5 000 000,00 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників:
від позивача: Масін В.В. - довіреність від 27.01.14р.;
від відповідача: не з'явився ;
Суть спору: Антимонопольний комітет України звернвся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" штраф 2 500 000грн. та пені у розмірі 2 500 000 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2014р. порушено провадження у справі № 916/4075/14.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 24.11.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
17.12.2013р. Антимонопольним комітетом України, за результатами розгляду справи №239-26.13/349-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення № 1048-р, яким визнано, що Публічним акціонерним товариством "Чорномортехфлот" вчинено порушення, передбачене п. 4, ч. 2 ст. 6, п. 1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, у зв'язку з чим накладено на відповідача штраф у розмірі 2 500 000 грн.
Рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р супровідним листом від 15.01.2014р. №20-29.3/05-257 було надіслано на реєстраційну адресу Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот", однак повернулось на адресу позивача без вручення адресату, з відміткою поштової організації на конверті «вибули. На підставі положень ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" інформація про прийняте рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р була оприлюднена у випуску газети „Урядовий кур'єр" № 71 від 17.04.2014р.
Тобто, у розумінні положень ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р вважалось врученим відповідачу через 10 днів з дати опублікування, та стягнутий на його підставі штраф підлягав сплаті у двомісячний термін, тобто у строк не пізніше 01.07.2014р.
Як вбачається з пояснень представника позивача, у встановлений строк рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р штраф відповідачем не сплачено. При цьому, доказів оскарження такого рішення відповідачем в порядку ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" матеріали справи не містять.
Таким чином, рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р є чинним та таким, що не виконано відповідачем.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з простроченням сплати штрафу, позивачем здійснено розрахунок пені, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції". Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 2 500 000 грн. штрафу та 2 500 000 грн. пені.
Враховуючи невиконанням відповідачем чинного рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" - 2 500 000 грн. штрафу та 2 5000000 грн. пені.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно положень ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Приймаючи до уваги те, що направлене на адресу відповідача рішення позивача не було отримано та повернулось з відміткою поштової організації на конверті «вибули», подальші дії позивача, направлені на опублікування такого рішення у спеціальному друкованому органі були правомірними. У зв'язку з цим, рішення Антимонопольного комітету України від 17.12.2013р. № 1048-р вважалось врученим відповідачу через 10 днів з дати опублікування, та стягнутий на його підставі штраф підлягав сплаті у двомісячний термін, тобто у строк не пізніше 01.07.2014р.
За викладених обставин, на думку суду, позовні вимоги у справі про стягнення штрафу у сумі 2500000 грн. на підставі чинного рішення є законними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 2500000 грн. пені, вважає його вірним, а вимоги про її стягнення правомірними .
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (65026, м.Одеса, вул. Польська, буд. 18, ідентифікаційний код 01385479) на користь загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва код 38050812, банк одержувача - ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 штраф в сумі 2500000 (два мільйони п'ятсот тисяч) грн., 2500000 (два мільйони п'ятсот тисяч) грн. пені.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот" (65026, м.Одеса, вул. Польська, буд. 18, ідентифікаційний код 01385479) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) - 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Суддя О.Ю. Оборотова
Повне рішення складено 01 грудня 2014 р.