25.11.14р. Справа № 904/7576/14
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІВАК УКРАЇНА", с. Петрівці, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АХДУС", м. Дніпропетровськ
про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки в розмірі 39484грн.32коп. та пені в розмірі 4963грн.03коп.
Представники:
Від позивача: Вячина Д.В., дов . № б/н від 05.05.14р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" з позовом про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 39484грн.32коп. та пені в розмірі 4963грн.03коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №62/2013 від 23.09.2013р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначався на 21.10.2014р., 11.11.2014р. та 25.11.2014р.
10.11.2014р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що внаслідок зробленого перерахунку, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача становить 4622грн.64коп.
Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про зменшення розміру позовних вимог та встановивши, що вона відповідає вимогам чинного законодавства, господарський суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна".
Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог наданої позивачем, предметом спору у справі є стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки в розмірі 39484грн.32коп. та пені в розмірі 4622грн.64коп.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2014р., 21.10.2014р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні від 11.11.2014р. представник відповідача заявив про надання можливості врегулювати спір мирним шляхом. Представник позивача заперечував проти задоволення заяви відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
23.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ахдус" (далі - покупець) підписаний договір поставки №62/2013 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність в узгоджені сторонами строки пакувальні матеріали (товар), визначений у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар, здійснити його розвантаження за свій рахунок та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору кількість та асортимент товару, що підлягають поставці в рамках окремої партії, визначаються в замовленнях покупця та у видаткових накладних, які мають бути підписані уповноваженими на це представниками сторін.
Датою поставки вважається дата, зазначена в видатковій накладній (пункт 4.15 договору).
Положеннями пункту 5.2 договору передбачено, що оплата здійснюється на підставі цього договору згідно рахунку на оплату, виставленого постачальником для сплати, не пізніше ніж 30 календарних днів з дати поставки.
Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку порушення строків оплати, встановлених в пункті 5.2 договору, на вимогу постачальника покупець сплачує йому суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла на момент прострочення.
На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 128519грн.90коп., що підтверджується видатковими накладними №1413 від 23.09.2013р., №1511 від 09.10.2013р., №1876 від 20.12.2013р., №1924 від 27.12.2013р., №80 від 24.01.2014р., №212 від 17.02.2014р., №329 від 13.03.2014р. та №492 від 15.04.2014р. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Відповідач розрахувався за товар поставлений за договором частково, сплативши позивачу грошові кошти в сумі 89035грн.58коп., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем. Внаслідок часткової оплати товару, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 39484грн.32коп.
Як вбачається з матеріалів справи несплаченим залишився товар поставлений згідно з видатковими накладними №1924 від 27.12.2013р. на суму 2199грн.71коп., №80 від 24.01.2014р. на суму 15276грн.00коп., №212 від 17.02.2014р. на суму 22007грн.71коп. та №492 від 15.04.2014р.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" претензію №180 від 04.08.2014р., яка була отримана відповідачем 13.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначена претензія залишилась без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 39484грн.32коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
Крім того, позивач на підставі пункту 7.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 20.01.2014р. по 16.09.2014р. в розмірі 4622грн.64коп.
Дослідивши розрахунки пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 4622грн.64коп.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" про стягнення суми основного боргу за договором поставки в розмірі 39484грн.32коп. та пені в розмірі 4622грн.64коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" (код ЄДРПОУ: 36494635; Місцезнаходження: 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, буд. 84, корп. 15, оф. 205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (код ЄДРПОУ: 37640186; Місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський район, село Нові Петрівці, пров. 1-го травня, буд. 30) суму основного боргу за договором поставки в розмірі 39484грн.32коп., пеню в розмірі 4622грн.64коп. та суму судового збору в розмірі 1827грн.00коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 25.11.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 01.12.2014р.
Суддя Р.Г. Новікова