Справа № 761/18815/14-ц
Провадження №2/761/5662/2014
іменем України
17 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Чернюк А.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Газета по-українські», ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Нова інформація» про захист честі, гідності, ділової репутації,
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, яка була розміщена на офіційному веб-сайті ТОВ «Рекламна газета «Газета по-українські» http://gazeta.ua/, в частині інтерв'ю ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому зазначається: «Профспілками керує президія профспілок. Вони приймають рішення. Туди входять 73 члени провідних організацій, більшість - останні десятки років працювали на владу: продавали або обмінювали необхідні об'єкти, які числяться на нашому балансі, за смішними цінами. Їх не раз ловили на хабарах, а потім раптово виправдовували. Серед них ОСОБА_1 з профспілки культури, голова наглядової ради Укрпрофтуру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, який на посаді голови ФПУ підписав заяву, що Україні варто прагнути в Митний союз з Росією, а не в Євросоюз».
Зазначену інформацію позивачі вважають недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, в зв'язку з чим позивачі просять визнати вищевказану інформацію недостовірною, зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті ТОВ «Рекламна агенція «Газета по-українські» http://gazeta.ua/ у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом публікації його офіційного вибачення перед позивачами про те, що ним поширена недостовірна і така, що не відповідає дійсності, порушує їх права та свободи, ганьбить їх честь, гідність та ділову репутацію, інформація, яка була опублікована у вищезазначеному інтерв'ю, у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідачів ТОВ «Рекламна агенція «Газета по-українські» та ТОВ «Видавничий дім «Нова інформація» в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що ТОВ «Рекламна агенція «Газета по-українські» не є власником веб-сайту http://gazeta.ua/.
Також представник відповідачів пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті «Газета по-українські» за НОМЕР_1 було опубліковано інтерв'ю з ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1». Для публікації цього інтерв'ю кореспондентом ОСОБА_5 була проведена певна робота по збору і обробці інформації. Вказана стаття була опублікована з посиланням на пряму мову голови об'єднання профспілок Львівщини ОСОБА_4 Таким чином, відповідно до ст.. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальність за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб. ІНФОРМАЦІЯ_3 вказана інформація вже була спростована в газеті «Газета по -українські» НОМЕР_2.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, 29.07.2014 року до суду від ОСОБА_4 надійшло заперечення на позовну заяву, де відповідач зазначив, що з автором розміщеного на веб-сайті інтерв'ю ОСОБА_5 він не знайомий і не зустрічався жодного разу. Ніякого інтерв'ю він не давав, як і не давав згоди на опублікування де-небудь інтерв'ю із згадкою про прізвища, імена, посади і приналежність до профспілки позивачів.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім»ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
В свою чергу ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті http://gazeta.ua/ було розміщено інтерв'ю ОСОБА_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Позивачами було встановлено, що зміст вказаного інтерв'ю містить інформацію, яка є негативною стосовно позивачів, негативно характеризує їх ділові, моральні та людські якості та не відповідає дійсним обставинам.
Відповідно до ст.. 277 ЦК України, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
За визначенням п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» поширена інформація є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності, оскільки, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Щодо вислову «Профспілками керує президія профспілок. Вони приймають рішення» слід зазначити наступне.
Так, згідно ст.. 23 Статуту Федерації професійних спілок України (далі ФПУ) виборними органами ФПУ є: З'їзд ФПУ; Рада ФПУ; Президія ФПУ.
На дані органи покладені контрольно-управлінські функції, зокрема і щодо управлінням майном (п.п. 10, 25 ст. 25, п.п. 17, 18 ст. 33, п. 22 ст. 38 Статуту ФПУ). Тому Президія ФПУ не є єдиним органом, який здійснює управлінські функції.
Щодо вислову «більшість - останні десятки років працювали на владу: продавали або обмінювали необхідні об'єкти, які числяться на нашому балансі, за смішними цінами».
Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.
З приводу вказаного вислову представник позивачів пояснив, що починаючи з 2011 року тривають провадження у судових інстанціях за позовами органів прокуратури, які ініційовані вищим керівництвом попередньої влади, про визнання права власності за державою по окремих майнових об'єктах профспілок. Дані доводи свідчать, що члени Президії ФПУ, зокрема і ті про яких іде мова в інтерв'ю ОСОБА_4, не працювали на владу, а вели переговори та займалися відстоюванням у органах державної влади своїх законних прав власності на профспілкове майно.
Що стосується інформації «Їх не раз ловили на хабарах, а потім раптово виправдовували. Серед них ОСОБА_1 з профспілки культури, голова наглядової ради Укрпрофтуру ОСОБА_2, ОСОБА_3», суд вважає, що дана інформація є недостовірною, оскільки вона не містить жодних доказів, зокрема щодо порушення кримінальних справ відносно позивачів за хабарництво.
Згідно з положеннями ст.. 277 ЦК України і ст.. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірної поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього були порушені його особисті немайнові права.
Позивачі виконали передбачений законом обов'язок та довели факт поширення недостовірних відомостей, надавши суду витяг із веб-сайту http://gazeta.ua/ інтерв'ю ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Не заслуговують на увагу заперечення відповідача ОСОБА_4 про те, що він не давав жодного інтерв'ю із згадкою про прізвища, імена, посади і приналежність до профспілки позивачів у цій справі, оскільки відповідачем з цих підстав не надано жодних доказів. При цьому в своїх поясненнях представник відповідачів стверджував, що аналогічне інтерв'ю, яке надав голова об'єднання профспілок Львівщини ОСОБА_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» було опубліковане в газеті «Газета по-українські».
Позивачі просять визнати недостовірною інформацію, що розміщена на офіційному веб-сайті ТОВ «Рекламна агенція «Газета по-українські» http://gazeta.ua/.
Відповідно до листа ТОВ «Інтернет Інвест» від 27.08.2014 року власником даного веб-сайту є ТОВ «Видавничий дім «Нова інформація».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачі за час розгляду справи не уточнювали свої позовні вимоги в частині назви власника веб-сайту.
Разом з тим, судом встановлено факт розповсюдження недостовірної інформації про позивачів.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати недостовірною інформацію, що розміщена на офіційному веб-сайті http://gazeta.ua/, в частині інтерв'ю ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому зазначається: «Профспілками керує президія профспілок. Вони приймають рішення. Туди входять 73 члени провідних організацій, більшість - останні десятки років працювали на владу: продавали або обмінювали необхідні об'єкти, які числяться на нашому балансі, за смішними цінами. Їх не раз ловили на хабарах, а потім раптово виправдовували. Серед них ОСОБА_1 з профспілки культури, голова наглядової ради Укрпрофтуру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, який на посаді голови ФПУ підписав заяву, що Україні варто прагнути в Митний союз з Росією, а не в Євросоюз» та зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на офіційному веб-сайті http://gazeta.ua/ у спосіб найбільш близький до способу її поширення.
Окрім того, слід зазначити, що примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі та ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено ст.ст. 16, 277 ЦК України.
Доводи представника відповідачів, що вказана інформація вже була спростована в газеті «Газета по-українські» у випуску НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову, суд не приймає до уваги, оскільки предметом оскарження по даній справі є спростування недостовірної інформації, яка розміщена в мережі Інтернет, а не в газеті «Газета по-українські».
Крім того, суд вважає, що спростування, яке розміщене в газеті «Газета по-українські» від ІНФОРМАЦІЯ_3 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» не є належним спростуванням, оскільки інформація не визнана редакцією газети недостовірною, а такою, що подана в нечіткій формі, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст..ст. ст.ст. 277, 278, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд .
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію, що розміщена на офіційному веб-сайті http://gazeta.ua/, в частині інтерв'ю ОСОБА_4 «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому зазначається: «Профспілками керує президія профспілок. Вони приймають рішення. Туди входять 73 члени провідних організацій, більшість - останні десятки років працювали на владу: продавали або обмінювали необхідні об'єкти, які числяться на нашому балансі, за смішними цінами. Їх не раз ловили на хабарах, а потім раптово виправдовували. Серед них ОСОБА_1 з профспілки культури, голова наглядової ради Укрпрофтуру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, який на посаді голови ФПУ підписав заяву, що Україні варто прагнути в Митний союз з Росією, а не в Євросоюз».
Зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на офіційному веб-сайті http://gazeta.ua/ у спосіб найбільш близький до способу її поширення.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя