Запорізької області
Іменем України
07.06.06 № 27/526-АП
суддя Дроздова С.С.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗСУ -124 “Сталь конструкція», м. Запоріжжя
до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Запоріжжя
про визнання нечинним рішення Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1389 від 14.09.2005 р.
Суддя Дроздова С.С.
Секретар судового засідання Громова У.І.
Представники сторін:
від позивача: Ликова Н.М., дов. б/н, від 17.08.05р.
від відповідача: Мамедов А.А., дов. № 08-041 від 10.01.06р.; Гончарова Г.І., дов. №08-048 від 10.01.06р.
Відповідно до статті 167 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07.06.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Суд повідомив сторонам час виготовлення постанови в повному обсязі -13 червня 2006 року. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж п'ять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У судовому засіданні, відкритому 13 грудня 2005 року розгляд справи відкладався для надання сторонами додаткових доказів у справі, 12 січня 2006 року представники сторін заявили письмове клопотання на підставі статті 156 ч. 1 п.4 КАС України для надання сторонам часу для примирення на три місяці.
Ухвалою господарського суду від 18.04.06 року провадження у справі було поновлено.
З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади.
Відповідно до п. 7 р. VII “Прикінцеві та перехідні положення“ КАС України, позовна заява розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суспільні відносини, що виникають при здійсненні адміністративного судочинства є специфічними і полягають у захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суспільні відносини у сфері здіснення правосуддя у адміністративних справах виникають з метою розгляду адміністративних справ за позовом зацікавленої особи та з метою захисту прав, свобод та охоронюваних правом інтересів фізичних юридичних осіб та прав і інтересів юридичних осіб. Таким чином предметом адміністративного процесуального права у сфері здійснення адміністративного судочинства є правовідносини, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. Особливістю даних відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю ЗСУ -124 “Стальконструкція», м. Запоріжжя звернулося до суду про визнання нечинним рішення Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1389 від 14.09.05 р. про застосування та зарахування до бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 9613,55грн., в тому числі: 9,00грн. -пеня, 6003,35грн. -неприйнятих до зарахування витрат; 599,53грн. -штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 50% належних до сплати страхових внесків; 3001грн.67коп. штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів.
21.11.2005р. відкрито провадження у адміністративній справі № 27/526-АП та з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи, забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку, судом було призначене попереднє судове засідання на 13.12.2005р.
У попередньому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, зазначених у позові.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Позивач у засіданні суду ознайомився з доводами, викладеними у відзиві.
Відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» КАС України судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг».
Сторони у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 13 грудня 2005 року дали згоду згідно якої погодилися про закінчення попереднього засідання у справі № 27/526-АП та початку судового розгляду справи, про що свідчить журнал судового засідання.
Судом вчинені всі дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 121 КАС України розпочати судовий розгляд справи № 27/526-АП.
Судом оголошено про відкриття судового засідання. Також, оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їхні права, у тому числі право заявляти відводи.
Після доповіді судді у справі суд заслухав пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача.
Судом було з'ясовано у засіданні суду та підтверджено позивачем, що він наполягає на позовних вимогах, просить визнати нечинним рішення Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1389 від 14.09.05 р. про застосування та зарахування до бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 9613,55грн., в тому числі: 9,00грн. -пеня, 6003,35грн. -неприйнятих до зарахування витрат; 599,53грн. -штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 50% належних до сплати страхових внесків; 3001грн.67коп. штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, тому як рішення №1389 від 14.09.2005р. прийнято у межах повноважень відповідача, та яке не суперечить діючому законодавству.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суддя
Виконавчою дирекцією Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка повноти нарахування, своєчасності перерахувань до Фонду страхових внесків та правильності проведення витрат страхових коштів у ТОВ ЗСУ-124 «Стальконструкція» за період з 01.07.04р. по 30.07.05р. . За результатами перевірки був складений акт від 26.08.2005 року, реєстраційний номер № 23005-2063.
За матеріалами акту відповідачем у справі прийнято рішення №1389 від 14.09.05р. про застосування та зарахування до бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає діючому законодавству України, порушує його права, тому він звернувся до господарського суду з адміністративним позовом.
Пунктом 2 статті 27, статтею 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що страхувальники -роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг зарахованим особам відповідно до Закону. ТОВ ЗСУ-124 «Стальконструкція» несвоєчасно здійснило перерахування страхових внесків до Фонду у жовтні 2004 року, січні, лютому та серпні 2005 року на загальну суму 1198,06грн. Підтвердженням цього є додаток №2 до акту перевірки.
Згідно зі статтею 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання одного із страхових випадків, передбачених цієюстаттею.
Під час простою на ТОВ ЗСУ-124 «Стальконструкція» заробітна плата виплачувалася у розмірі двох третин тарифної ставки, то допомога по тимчасовій непрацездатності повинна бути розрахована і виплачена працівникам за всі дні непрацездатності в період простою підприємства виходячи із двох третин тарифної ставки (посадового окладу). Внаслідок неправильного розрахунку середньоденної заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за дні простою ТОВ ЗСУ -124 «Стальконструкція» переплачено допомоги на суму 2958,82грн.
Під час перевірки листків непрацездатності Буць В.М. встановлено, що за листками непрацездатності № 533608 із терміном захворювання з 01.09.04р. по 09.09.04р.; №100993 ( із 13.09.04р. по 17.09.04р.); № 461537 (із 10.11.04р. по 30.11.04р.) № 046300 (із 13.01.05р. по 21.01.05р.), виданних медичними закладами, захворювання, що зумовили його тимчасову непрацездатність з діагнозом ( консолідований перелом лівої стопи; артрозо-артрит лівої стопи, больовий синдром; посттравматичний артрозо артрит лівої стопи, больовий синдром), безпосередньо повязанні з травмою, отриманою працівником в результаті нещасного випадку на виробництві, який відбувся 15.12.03р. у ТОВ ЗСУ-124 «Стальконструкція» .
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, у звязку з тим що під час перевірки не було надано: журнала обліку осіб, які постраждали внаслідок професійного захворювання та травм на виробництві; пояснення потерпілого; акту форми Н-1, зроблено запит до ВВД фонду соціального страхування у м. Запоріжжя (лист №03/1853 від 14.09.2005р.)
В підтвердження тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, повязаної з нещасним випадком на виробництві, отримано акт форми Н-1 від 17.12.03р. № 11 про нещасний випадок на виробництві Буць В.М. -монтажника 5 розряду ТОВ ЗСУ -124 «Стальконструкція», із зазначенням п п.9 діагнозу «відкритий перелом обох кісток лівої голені зі зміщенням, закритий перелом ладєвидної кістки лівої стопи».
Діагнози, вказані в листках непрацездатності Буць В.М., підтверджують захворювання, яке сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Крім того, надіслано листи до Державного комунального закладу «3-тя міська лікарня» (від 26.10.05р.№ 07-2103) та Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя (від 26.10.05р. № 07-2102) щодо виправлення позначок «інші -13» на «нещасний випадок на виробництві -04», на на що отримані відповіді про виправлення позначок у разі надання листків непрацездатності та копії акту Н-1 від 17.12.03р. № 11 про нещасний випадок на виробництві.
Витрати на матеріальне забезпечення страхового випадку здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Статтею 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено надання допомоги застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання у неї тимчасової втрати працездатності внаслідок захворювання або травми, не пов»язаної з нещасним випадком на виробництві.
Комісією по соціальному страхуванню ТОВ ЗСУ -124 «Стальконструкція» неправомірно прийнято рішення про призначення матеріального забезпечення Буць В.М. за зазначеними листками непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, керуючись лише кодуванням причин непрацездатності, яке зазначено в листках непрацездатності лікарняними закладами помилково, про що було ними підтверджено письмово.
Комісія по соціальному страхуванню ТОВ ЗСУ -124 «Стальконструкція» , на яку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Положення про комісію (уповноваженого) підприємтсва, установи, організації із загальнообовязкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 09.07.01р. №21, покладено прийняття рішень про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, не належним чином виконала свої обовязки, що і зумовило неправомірні витрати коштів Фонду на загальнусуму 1732,42грн.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.01р. № 2213 -Ш допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов»язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.
Позивач при призначенні та сплаті допомоги з тимчасової втрати працездатності працівникам Слободяну Г.В. за листком непрацездатності № 357092 з терміном захворювання з 06.04.05р. по 20.04.05р., група інвалідності встановлена 20 квітня 2005 року (переплата 20 квітня 05р. -25,67грн.); Богдановій Л.В. за листком непрацездатності № 381343 з терміном захворювання з 27.08.04р. по 13.09.04р., група інвалідності встановлена 13.09.04р.(переплата 13.09.04р. -11,89грн.); Прогляді О.В. за листком непрацездатності № 101291 з терміном захворювання з 28.09.04р. по 18.10.04р. інвалідність встановлена 08 жовтня 2004р. (переплата з 08.10.04р. по 18.10.04р.- 464,52грн.) позивачем порушено ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» - що і призвело до неправомірного витрачання коштів Фонду на 502грн.08коп.
Також суд звертає увагу, що встановлення інвалідності надає хворому іншого статусу та надає йому право отримувати пенсію по інвалідності.
Відповідно до п.2 статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
Пунктом 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.01р. № 1266 визначено, що до середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розмір максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування, переглядається кожного року по мірі зростання середнього рівня заробітної плати у галузях економіки за рік порівняно з попереднім роком. Розмір максимальної величини, затверджений постановою КМУ від 26.04.03р. № 605 «Про внесення змін до постанови КМУ від 07.03.01р. № 225, з 01.06.03р. становить 2660 грн. З 01.01.05р. -4100грн. відповідно до статті 93 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 18.03.05р. № 2496-ІУ.
Позивач у справі, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику підприємства Леваді М.І. по страховому випадку (листки непрацездатності: № 063479, термін лікування з 18.03.05р. по 28.03.05р., № 063750, термін лікування з 29.03.05р. по 21.04.05р. № 048926, термін лікування з 22.04.05р. по 11.05.05р.) у розрахунковому періоді з вересня по грудень 04р., здійснювалося обмеження заробітної плати у розмірі 4100грн., в той час, колидіяла постанова КМУ від 26.04.03р. №605, якою встановлений розмір максимальної величини 2660грн., внаслідок чого переплата допомоги по тимчасовій непрацездатності склала 810,03грн.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-Ш органи Фонду, зобов'язані здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не надав доказів в підтвердження того, що відповідачем порушено вимоги п.9 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.01р. № 1266.
При вирішенні спору слід, по-перше, виходити з того, що акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
У судовому засіданні, 07 червня 2006 року на підставі статті 152 КАС України проходили судові дебати.
Судові дебати -частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Позивач обґрунтовуючи свою правову позицію -посилався лише на обставини і докази, які викладені у позовній заяві та були досліджені у судових засіданнях.
Відповідач під час судових дебатів, підтримав свої заперечення, які викладені у письмовому відзиву та додаткових поясненнях.
Після закінчення судових дебатів, суд надав дозвіл сторонам обмінятися репліками. Промовці від реплік відмовились.
Після судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частини постанови суду
На підставі статті 167 ч.4 КАС України -суд має право проголосити лише вступну та резолютивну частини постанови суду. Суд повідомив усіх учасників адміністративного процесу про час виготовлення постанови суду в повному обсязі -13 червня 2006року. Частина 4 ст.167 КАС України має вагоме значення для обчислення початку перебігу строку апеляційного оскарження відповідно до ст.186 КАС України.
Процесуальні документи, якими у відповідності до приписів статті 158 КАС України вирішується спір по суті, приймаються іменем України та негайно після закінчення судового розгляду. Це повною мірою витікає з приписів ч.5 ст.124 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, де зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Запорізького обласного відділення № 1389 від 14.09.2005 року про застосування та зарахування до бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині 9613,55грн., в тому числі: 9,00грн. -пеня, 6003,35грн. -неприйнятих до зарахування витрат; 599,53грн. -штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 50% належних до сплати страхових внесків; 3001грн.67коп. штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів відповідає чинному законодавству України та прийнято в межах його компетенції.
На підставі викладеного вище, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Судові витрати покласти на позивача (стаття 94 КАС України).
Керуючись ст. 4, п.1ст. 17, ст. 94, 156,158- 167 ч.4 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанову підписано 13червня 2006р.
Суддя С.С. Дроздова
Згідно з оригіналом:
По
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.