Справа: № 826/17990/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
13 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Позивач Київський міський центр зайнятості звернулися в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю та соціальних послуг в розмірі 10 979,72 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до персональної картки № 027812101500022, ОСОБА_2 зареєстрована з 15.10.2012 року в Оболонському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Наказом Оболонського районного центру зайнятості від 22.10.2012 року № НТ121022 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
У заяві від 22.10.2012 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі, на пільгових умовах та за вислугу років.
На підставі заяви відповідача від 18.02.2013 року згідно з договором від 02.04.2013 року № 027813040200003, укладеним між Оболонським районним центром зайнятості та ОСОБА_2, відповідача направлено на перепідготовку в Київське вище професійне училище сервісу та дизайну за професією «Кравець» зі строком навчання з 08.04.2013 року до 02.07.2013 року. Відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 від 02.07.2013 року ОСОБА_2 закінчила у 2013 році Київське вище професійне училище сервісу і дизайну і здобула професію кравця.
Подільським районним центром зайнятості на запит Оболонського районного центру зайнятості від 24.05.2013 року № 24-2848 проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, про що складено акт від 17.06.2013 року № 284, яким встановлено, що перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Київський вітамінний завод» з 21.09.2012 року по 31.10.2012 року і отримала дохід згідно з актами виконаних робіт у сумі 914,88 грн.. Зазначений акт перевірки завірений підписами уповноважених осіб центру зайнятості, ПАТ «Київський вітамінний завод» та скріплений їх печатками.
Наказом Оболонського районного центру зайнятості від 04.07.2013 року № НТ130704 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та знято її з реєстрації у службі зайнятості в зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Так, з договору підряду від 21.09.2012 № 178, укладеного між ПАТ «Київський вітамінний завод» та відповідачем, слідує, що предметом договору є здійснення фасування та пакування готової продукції протягом строку дії договору відповідно до завдань начальника виробництва (пункт 1.1 договору). Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору, розмір винагороди визначається сторонами за результатами робіт та становить 3 950,00 грн. Зазначений договір скріплений підписом ОСОБА_2, який ідентичний підпису відповідача в її заявах від 22.10.2012 року про надання статусу безробітного, від 18.02.2013 року про направлення на навчання, та в договорі від 02.04.2013 року № 027813040200003 про направлення ОСОБА_2 на навчання.
Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2012 року та від 31.10.2012 року, роботи виконані ОСОБА_2 у повному обсязі, виплачено винагороду в розмірі, відповідно, 689,81 грн. та 914,88 грн. Акти також скріплені підписом відповідача. Дія договору підряду була припинена відповідно до угоди від 31.10.2012 року, яка також підписана відповідачем.
Згідно листа Київського міського центру зайнятості від 05.09.2013 року № 03-7534, вартість навчання ОСОБА_2 в Київському вищому професійному училищі сервісу і дизайну за професією «Кравець» складає 1072,91 грн. Крім того, відповідно до розрахунку Оболонського районного центру зайнятості щодо виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_2, розмір виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 22.10.2012 року по 04.07.2013 року становить 9 906,81 грн.
На підставі наказу Оболонського районного центру зайнятості від 12.09.2013 року № 244 про стягнення коштів, відповідачу надіслано повідомлення від 12.09.2013 року № 24-5302 з пропозицією повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 9 906,81 грн. та вартість наданих соціальних послуг в розмірі 1 072,91 грн. протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення, яке отримане особисто ОСОБА_2 16.09.2013 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Згідно з довідкою Оболонського районного центру зайнятості від 24.12.2013 року № 24-7850, незаконно отримане матеріальне забезпечення у розмірі 10 979,72 грн. відповідачем не повернуто.
Отримання апелянтом у 4 кварталі 2012 року доходу у розмірі 914,88 грн. підтверджується також листом Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року № 20438/5/99-99-18-03-02-16.
Вирішуючи питання правомірності стягнення безпідставно одержаних відповідачкою коштів, судова колегія виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на час звернення ОСОБА_2 до Оболонського районного центру зайнятості) встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
За ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, чинній на час надання ОСОБА_2 статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю, далі - Закон) видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю (абзац другий частини першої), одним з видів соціальних послуг є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях (абзац другий частини другої).
Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР встановлено, що застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо) (частина перша). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку (частина друга).
Аналізуючи зазначені вище правові норми та надаючи оцінку встановленим обставинам справи, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про повідомлення відповідачем, під час подання заяви про отримання статусу безробітного, неправдивих відомостей, наслідком чого було безпідставне отримання нею статусу безробітного та матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю та професійної перепідготовки, що вказує на відповідні зловживання з боку відповідача в розумінні ст. 36 Закону та статті 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому, сума допомоги по безробіттю та вартість соціальних послуг, отриманих ОСОБА_2, підлягає поверненню.
Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 20.11.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.