06 листопада 2014 рокусправа № 804/5403/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоході про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі-позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоході (далі - відповідач) про скасування податкового-повідомлення-рішення №0000272210 від 26.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 3 825738,00 грн., як таке, що не відповідає чинному законодавству України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоході про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення №0000272210 від 26.11.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у сумі 3 825 738,00 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено
камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" у декларації за вересень 2013 року щодо сум бюджетного відшкодування.
За результатами перевірки складено акт № 293/22.1- 35537363 від 08.11.2013 року. В ході перевірки встановлено, що ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на підставі п.201.10 ст. 200 Податкового кодексу України до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року наданий Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну». Згідно Додатку 8 до податкового кредиту за вересень 2013 року включені податкові накладні на суму ПДВ 3 825 737,50 грн., з них за березень 2013 року на суму ПДВ 3 825 737,50 грн., а саме:
ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" включило до складу податкового кредиту за вересень 2013 року суму ПДВ по операціях постачання газу НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за березень 2013 року в розмірі 3 825 737,50 грн., податкова накладна від 31.03.13 року №7903.
При цьому, податкова накладна від 31.03.13 № 7903 не була зареєстрована постачальником газу НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач не погодився з висновками податкової служби Листом від 14.11.2013 року № 04/424, направив відповідачу заперечення до акта перевірки № 293/22.1- 35537363 від 08.11.2013 року.
26.11.2013 року відповідач листом про розгляд заперечень №15753/10/22.1-40 від 21.11.13 року, повідомив, що висновки, викладені у зазначеному акті перевірки, залишені без змін.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 року №0000272210, яким за порушення п.33.1 ст. 33, п.198.2 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201, п.202.1 ст. 202 Податкового Кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3 825 738,00 грн.
05.12.2013 року позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління Міндоходів зі скаргою про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272210 від 26.11.2013 року. За результатами адміністративного оскарження, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000272210 від 26.11.2013 року, а скарга позивача - без задоволення.
Судом встановлено, що ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" набуває за договором поставки газ для своїх виробничих потреб у НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", який виписав податкову накладну від 31.03.13 року №7903 на суму ПДВ 3 825 738 грн., однак на момент виписки та отримання податкової накладної, жодних документів, що свідчать про поставку в березні газу не було.
Акт прийому-передачі, що підтверджує дійсність поставки газу, був отриманий позивачем тільки у вересні 2013 року, який не був зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Сума ПДВ в розмірі 3 825 738 грн. до податкового кредиту звітного періоду за березень 2013 року не відносилася, а була включена до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року.
18.10.2013 року позивач по електронній пошті подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - вересень 2013 року та Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну». Листом була надана копія податкової накладної від 31.03.13 року №7903 на суму ПДВ 3 825 738 грн. та копія акту прийому-передачі газу за березень від 31.03.13 року.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, заява зі скаргою на продавця товарів/послуг, який відмовився надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі додана до податкової декларації за звітний податковий період, надає платнику податку право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Враховуючи наведене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року суму сплаченого податку в розмірі 3825738 грн. з урахуванням строку 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, тому податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року є протиправним.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук