11 листопада 2014 рокусправа № 2а-8839/11 (2а/0427/3388/12)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року у справі №2а-8839/11(2а/0427/3388/12) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року, адміністративний позов позивача задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління щодо нездійснення перерахунку та виплати на користь позивача надбавки до пенсії, як дитині війни; зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплати на користь позивача недоплачену надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 11 травня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням раніше проведених виплат у вказаний період.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни"(далі -Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст. 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду справи Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак відповідач був зобов'язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст. 6 вищезазначеного Закону.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до КАС України. В частину другу ст.99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов подано до суду 11 листопада 2011 року, тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Між тим, позивачем у справі необґрунтовано поважності причин пропуску строку для звернення до суду.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги за період з 11.05.2011 року по 22.07.2011 року включно.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду -без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2012 року у справі №2а-8839/11(2а/0427/3388/12) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук