Справа № 752/14940/14-ц
Провадження по справі № 2/752/5029/14
24.11.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
08.09.2104 року позивач Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено позапланову перевірку щодо дотриманням позивачем вимог законодавства під час проведення окремих процедур закупівель за 2007-2009 року, за результатом якого складено Акт №31-21/18 від 08.07.2011 року, якими зафіксовано певні порушення.
За результатами проведених перевірок ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" було отримано вимогу №31-14/881 від 07.09.2011 року про усунення виявлених порушень та недоліків шляхом відшкодування за рахунок винних осіб завданих збитків в розмірі 18 590 448,00 грн..
Постановою Окружного апеляційного суду м. Києва від 21.12.2011 року, залишеною в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року, відмовлено в задоволенні позову ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" про визнання вимоги №31-14/881 від 07.09.2011 року протиправною та її скасування.
Крім того, постановою Окружного апеляційного суду м. Києва від 19.12.2012 року, залишеною в силі Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, задоволено позов Державної фінансової інспекції України до ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" щодо зобов'язання останнього виконати вимогу №31-14/881 від 07.09.2011 року в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди.
На виконання вимоги 16.04.2013 року позивачем було направлено відповідачеві лист з проханням в добровільному порядку відшкодувати ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" 1 328 400,00 грн. збитків, водночас ОСОБА_1 вказаних дій не вчинила.
З огляду на зазначене, позивач просив суд відшкодувати за рахунок позивача вказану суму.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в заяві. Зазначила, що позивач вимушений звернутися з вказаним позовом, оскільки кошти добровільно не сплачуються, а вищестоящий орган з відповідними позовними вимогами в інтересах позивача не звернувся.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до законодавства.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним контрольно - ревізійним управлінням України в період з 23.05.2011 року по 01.07.2011 року проводилася позапланова перевірка щодо дотримання державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" вимог чинного законодавства при проведенні окремих процедур закупівель за 2007-2009 роки, за результатами якої складено Акт №31-21/18 від 08.07.2011 року.
Вказаним актом встановлено наявність порушень з боку Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" при проведенні окремих процедур закупівель за 2007-2009 роки, в результаті яких підприємству було завдано збитки за значну суму, а саме в розмірі 18 590 448,00 грн..
Також в Акті зазначено, що порушення, в результаті якого завдано збитку на суму 1 328 400,00 грн., виникло з вини ОСОБА_1, яка підписала Додаткову угоду щодо пролонгації Договору про закупівлю анкеру закладеного до пружних рейкових скріплень.
Листом Заступника Голови Головного контрольно - ревізійного управління України від 07.09.2014 року за вих. №31-14/881 начальнику Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" було повідомлено про необхідність усунення виявлених під час проведеної перевірки недоліків та порушень шляхом відшкодування завданих збитків за рахунок осіб, винних у нанесенні збитків.
16.04.2013 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом, відповідно до якого просив добровільно відшкодувати шкоду, завдану в розмірі 1 328 400,00 грн..
08.09.2014 року позивач Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в вищезазначеній сумі.
Згідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, яка завдана підприємству внаслідок підписання ОСОБА_1 Додаткової угоди щодо пролонгації Договору про закупівлю анкеру закладеного до пружних рейкових скріплень від 31.12.2008 року.
Водночас, до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 в зазначений час перебувала в трудових відносинах з позивачем.
Також відсутні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 на підписання Угоди такого характеру, та будь-які інші документи, що свідчать про посаду, на якій перебував відповідач та обсяг повноважень, якими наділена службова особа.
В Акті №31-21/18 від 08.07.2011 року також жодним чином не зазначено, ким є ОСОБА_1, яка ї посада, на підставі яких документів остання діяла від імені підприємства. Крім того, окрім прізвища та ініціалів відсутні будь-які інші ідентифікуючі ознаки відповідача.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органом державного фінансового контролю на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
Таким чином, Акт за результатами перевірки є документом, який за змістом встановлює факт дотримання чи не дотримання законодавства, а не посвідчує перебування особи на певній посаді чи в трудових взаємовідносинах з підприємством.
В вимозі №31-14/881 від 07.09.2014 року жодним чином про ОСОБА_1 не зазначено, лише вказано про необхідність відшкодувати збитки за рахунок особи, винної у їх нанесенні.
Згідно ч.1 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Як вбачається зі змісту позову, позивачем жодним чином не доведено того, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з підприємством, також, не зазначено, які саме трудові обов'язки остання порушила, що призвело до заподіяння шкоди.
Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
Таким чином, оскільки Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" за допомогою належних та допустимих доказів не підтверджено статус відповідача, як службової особи, яка внаслідок порушення своїх трудових обов'язків завдала шкоди підприємству, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, з огляду на що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Водночас, з позовними вимогами до ОСОБА_1 звертається безпосередньо Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", якому завдано збитків.
За таких обставин, встановлено, що позовна заява Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди подана неналежним позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.130,132, 136 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя: Антонова Н.В.