Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого : ОСОБА_1 ,
суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря : ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівному апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 на вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2014 року в кримінальному провадженні №12013190210000248 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта незакінчена вища, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України, з участю:
прокурора : ОСОБА_7 ,
обвинуваченого : ОСОБА_5 ,
захисника : ОСОБА_8 ,
потерпілого : ОСОБА_6 ,
представника потерпілого : ОСОБА_9 ,
За вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2014 року ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі - строком три роки з триманням в кримінально виконавчій установі відкритого типу з позбавленням права керувати транспортним засобом строком один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання, встановлено іспитовий строк один рік.
Покладено на ОСОБА_5 обов'язки передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь Радивилівської районної лікарні в особі відділу охорони здоров'я Радивилівської районної державної адміністрації 103 грн. 64 копійок.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 3 874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири ) грн. 59 копійок та моральної шкоди - 40 000 (сорок) тисяч грн. 00 копійок.
Судом вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що 25.08.2012 року близько 14 години 20 хвилин керуючи мопедом марки "VIPER ZS50" (рама № НОМЕР_1 ), який знаходився в технічно справному стані, рухався по вул.Проста м.Радивилова Рівненської області в напрямку до перехрестя з вул.Маркелова м.Радивилова наблизившись до перехрестя вулиць Проста-Маркелова в м.Радивилів, на вимогу дорожнього знака 2.1. "Дати дорогу", який був встановлений на узбіччі праворуч по напрямку його руху, зменшив швидкість свого мопеда та зупинився. Оскільки видимість дороги по вул.Маркелова з лівої сторони була обмежена, то ОСОБА_5 розпочав рух мопедом і таким чином перетнув край перехрестя. В цей час по вул.Маркелова в напрямку з ліва на право відносно руху мопеда під керуванням ОСОБА_5 рухався мопед марки "VIPER TXM 50QT-B" (рама № НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_6 ..
ОСОБА_5 побачивши, що по вул.Маркелова рухається мопед марки "VIPER TXM 50QT-B" (рама № НОМЕР_2 ), не переконавшись у безпечності маневру переїзду перехрестя, не врахувавши дорожньої обстановки та дорожніх умов, що склалися, не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, продовжив проїжджати перехрестя, збільшуючи при цьому швидкість створивши небезпеку для руху водію мопеда марки "VIPER TXM 50QT-B" (рама № НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 , та допустив подальше зіткнення транспортних засобів.
На вирок суду подано апеляційні скарги, з яких вбачається, що :
- обвинувачений ОСОБА_5 не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає вирок несправедливим та незаконним в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а також цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень. Зазначає, що під час досудового слідства та під час розгляду кримінального провадження в суді визнавав та визнає свою вину, але не може погодитись з призначеним покаранням через його суворість та явну невідповідність як ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину так і особі обвинуваченого. Вказує, що через позбавлення права керування транспортними засобами він фактично позбавлений можливості працевлаштуватись, оскільки має досвід керування і міг би отримати відповідну роботу, яка надала б йому можливість утримувати себе та батьків, а також в найкоротший термін розрахуватись з потерпілим ОСОБА_6 .. Просить змінити вирок Радивилівського районного суду від 07.07.2014 року, виключити з вироку формулювання про позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а також зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню до 10 000 (десяти тисяч) гривень.
- потерпілий ОСОБА_6 вважає вирок в частині відмови в задоволенні цивільного позову незаконним та необґрунтованим. Зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також про порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить змінити вирок Радивилівського районного суду від 07.07.2014 року в частині вирішення цивільного позову та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 - 3 963,47 грн. залишкової вартості мопеда, - 947 008 грн. 00 коп. моральної шкоди, - 67 351 грн. 82 коп. на відшкодування заробітку (доходу) втраченого внаслідок ушкодження здоров'я завданого злочином за період з 25.08.2012 року по 19.03.2014 року включно, - починаючи з 20.03.2014.року щомісячно по 826 грн. 50 коп. на відшкодування заробітку (доходу) втраченого внаслідок ушкодження здоров'я завданого злочином та понесені процесуальні витрати в сумі 6 4000,00 грн.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 зазначає, що позбавлення судом ОСОБА_5 права керування транспортним засобом строком на один рік ніяк не позбавляє його права працевлаштування, а посилання на неврахування судом обставин справи та його матеріального стану є безпідставними, просить вирок суду в частині позбавлення ОСОБА_5 права керувати транспортним засобом строком на один рік залишити без змін, а в частині стягнення моральної шкоди - змінити, збільшивши її розмір до 947 008 грн. з врахуванням апеляційних вимог ОСОБА_6 ..
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого та його представника, які підтримали свою апеляцію, обвинуваченого та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляційних скарг - без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, які викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга потерпілого підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України є вірною.
Обвинувачений ОСОБА_5 , як на досудовому слідстві так і в суді винним себе визнав і ствердив, що 25.08.2014.року близько 14 годин 20 хвилин, керуючи мопедом рухався по вул.Проста м.Радивилова Рівненської області в напрямку до перехрестя з вул.Маркелова і наблизившись до перехрестя вулиць Проста-Маркелова м.Радивилова, зменшив швидкість свого мопеда та зупинився і розпочав рух мопедом, де в цей час по вул. Маркелова в напрямку з ліва на право відносно руху мопеда під керуванням ОСОБА_5 рухався мопед під керуванням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не переконавшись у безпечності маневру переїзду перехрестя не врахував дорожньої обстановки та допустив зіткнення транспортних засобів.
Доводи, викладені обвинуваченим ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу і спростовуються дослідженими в суді доказами.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Оскільки моральна шкода є оціночним поняттям, а точних критеріїв майнового виразу понесених моральних страждань не існує, то суд першої інстанції, врахував вимоги ч.3 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, і всі понесені потерпілим ОСОБА_6 страждання, і прийшов до вірного висновку про визначення моральної шкоди в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.
Що стосується покарання, то відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, так і дані про його особу. Зокрема, суд врахував, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення вперше, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував завдану матеріальну шкоду, а також те, що ОСОБА_5 проживає із мамою інвалідом 3-ї групи загального захворювання та батьком який ніде не працює.
Призначене ОСОБА_5 в межах санкції ч.1 ст.286 КК України покарання відповідає вимогам ст.65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи, викладені потерпілим ОСОБА_6 в апеляційній скарзі щодо цивільного позову є частково обґрунтованими.
Суд обґрунтовано задовольнив цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди та позов прокурора.
Разом з тим, що стосується цивільного позову в частині стягнення коштів втраченого заробітку, процесуальних витрат та витрат на правову допомогу, стягнення вартості мопеда , то суд фактично не вирішив це питання і не прийняв рішення по суті.
Ці питання цивільного позову були предметом розгляду в місцевому суді, сторони подавали докази і давали пояснення, однак в результативній частині вироку суд не зазначив висновок щодо цих вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2014 року в кримінальному провадженні №12013190210000248 відносно ОСОБА_5 ( ч.1 ст.286 КК України ) змінити.
Цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення коштів втраченого заробітку, процесуальних витрат і витрат на правову допомогу, стягнення вартості мопеда - залишити без розгляду.
В решті вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2014 року в кримінальному провадженні №12013190210000248 відносно ОСОБА_5 ( ч.1 ст.286 КК України ) залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
____________ ____________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3