26 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: Рожина Ю.М.,
суддів Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,
з участю
представника позивача ПАТ „Дельта Банк" Оверчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року провадження по даній справі закрито в зв'язку зі смертю відповідачки.
В апеляційній скарзі представник позивача доводить, що при постановленні ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зазначає, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом першої інстанції було встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 померла. Однак, позивачеві на момент подачі позовної заяви до суду, така інформація не була відома, тому і була подана позовна заява до основного позичальника по кредитному договору.
Вважає невірним зазначене в ухвалі суду про недолучення банком до позовної заяви будь-яких документів, які засвідчували б про наявність правонаступника у даних кредитних зобов'язаннях, або надання клопотання про їх витребування. Позивач, не володіючи такою інформацією, не міг при подачі позовної заяви одночасно заявити клопотання про витребування необхідних документів.
Доводить, що справа до судового розгляду не призначалася, а позивач мав би змогу надати відповідні клопотання, пов'язані зі смертю позичальника за кредитним договором, а тому, закривши провадження у справі, суд позбавив кредитора можливості подальшого встановлення спадкоємців в межах судового розгляду справи.
Вказує, що постановлена судом першої інстанції ухвала про закриття провадження у справі порушує права позивача на отримання належного й повного виконання зобов'язання боржником на користь кредитора, перешкоджає її подальшому розгляду, в зв'язку з чим просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 померла, в зв'язку з чим провадження по справі було закрито.
Закриваючи провадження у справі відповідно до п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що хоча правовідносини по справі і допускають правонаступництво, однак позивачем правонаступників не встановлено, а тому суд позбавлений можливості провести заміну сторін.
З такими висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів апеляційного суду, дійшовши висновку про помилковість ухвали прийнятої судом першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
В іншому випадку, тобто у разі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд відповідно до п.1 ч.1 ст.201 та п.1 ч.1 ст.203 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника.
Згідно з ч.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних або встановлених рішенням суду правовідносин, за яких до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦПК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами ч.1 ст.608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язано з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Право на спадкування не відноситься до тих прав, які в силу ст.1219 ЦК України являються особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов'язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
Згідно з положеннями ст.1282 ЦК України та роз'яснень в п.32 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Враховуючи, що, кредитні правовідносини, допускають правонаступництво, тому у разі смерті позичальника провадження у справі не може бути закрито за правилами п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на умови застосування правил ст.205 ЦПК України та обов'язок зупинити провадження у справі у порядку, передбаченому ст.201 ЦПК, встановити коло спадкоємців, залучити їх до участі у справі, визначити вартість спадкового майна та обсяг відповідальності спадкоємців. При цьому відсутність спадкового майна може бути підставою для відмови у позові, а не підставою для закриття провадження у справі.
За приписами п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.608,1216,1218,1219,1282 ЦК України, ст.ст.37,201,203,205 ЦПК, керуючись ст.ст.303,307,311,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 17 жовтня 2014 року скасувати.
Справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.М.Рожин
Судді М.П.Григоренко
Н.М.Ковальчук