Справа № 572/4788/14-к
28 листопада 2014 року
Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження №12014180200001036 від 05.08.2014 року за обвинувальним актом, який надійшов 29.09.2014 року від прокуратури Сарненського району щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сарни Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з освітою середньою, неодруженого, працюючого робітником ТОВ "ЗМВ" м.Сарни, несудимого в силу ст.89 КК України;
щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дубровиця Рівненської області, жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, з освітою середньою, неодруженого, студента ВПУ №22 м.Сарни, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-
05 серпня 2014 року о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи обоє в стані алкогольного та наркотичного сп”яніння, за попередньою змовою між собою, діючи спільно групою осіб, знаходячись в приміщенні приватного платного туалету, що на території автостанції по вул.Бєлгородській в м.Сарни Рівненської області, з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном здійснили розбійний напад на працівницю вищевказаного туалету ОСОБА_4 , під час якого, погрожуючи застосуванням небезпечного для життя та здоров'я насильства з використанням колото-ріжучого предмета - ножа, відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 200 грн., однією упаковкою вологих серветок марки "Lili" вартістю 3 грн., колодою гральних карт з пластиковим покриттям вартістю 5 грн., а всього майном, належним ОСОБА_11 , на загальну суму 208 грн., яким розпорядились у власних потребах.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, не визнав, давши показання про те, що дійсно в ніч на 05.08.2014 року відпочивали у різних закладах з ОСОБА_8 , де вживали алкогольні напої, вранці 05.08.2014 року приблизно о 07 годині разом прийшли на територію автостанції по вул.Бєлгородській в м.Сарни, де зайшли в приміщення платного туалету за природніх потреб, де через деякий час він почув нецензурну лайку ОСОБА_8 та крики працівниці туалету ОСОБА_4 , побачивши останнього в кабінці, де знаходилась потерпіла, яка почала пропонувати їм забрати будь-яке майно, на що ОСОБА_8 відкрито заволодів грошима, а він, маючи умисел на заволодіння пропонованим майном, відкрито викрав одну упаковку вологих серветок марки "Lili" та колоду гральних карт з пластиковим покриттям, після чого почали втікати з приміщення туалету, а в подальшому від ОСОБА_4 , яка вибігла на територію автостанції та почала кликати на допомогу таксистів, в зв"язку з чим вважає, що його дії не пов"язані з діями ОСОБА_8 , який самостійно вчиняв розбійний напад на потерпілу, а він вчинив грабіж, у вчиненні якого і розкаюється.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, не визнав, давши показання про те, що ввечері 04.08.2014 року зустрівся з ОСОБА_7 з метою провести разом дозвілля, після чого відвідали декілька розважальних закладів, де вживали спиртні напої, також ОСОБА_7 намагався затіяти бійку з невідомими особами, а потім з ним, після чого вранці 05.08.2014 року прийшли до платного туалету на автостанції м.Сарни з метою вмитися, де їх образила працівниця ОСОБА_4 , назвавши "наркоманами", з якою він затіяв сварку, потім почав вмиватись, коли почув крики ОСОБА_7 та потерпілої, побачивши як ОСОБА_7 відкрито забирає гроші, салфетки та колоду карт з кабінки працівниці, а вона все це пропонує йому забрати, при цьому він не вчиняв будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_4 , а злочин вчинив ОСОБА_7 , який після їх втечі навмисно віддав йому гроші з туалету, а тому вважає, що в його діях відсутній склад злочинного діння - розбою.
Судом на підтвердження встановлених обставин досліджені докази, які узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх належності, допустимості та достовірності, та які в своїй сукупності доводять винність ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 дала показання по факту того, що вранці після 07 години 05.08.2014 року в приміщення платного туалету, що на території автостанції в м.Сарни, де вона працює у приватного підприємця ОСОБА_11 , зайшов ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 залишився зовні, після того як ОСОБА_7 вийшов, то вони почали розмовляти з ОСОБА_8 та через декілька хвилин зайшли в приміщення туалету разом, сплативши кошти, пройшли до кабінок, а через декілька хвилин зі сторони чоловічого відділення вибіг ОСОБА_8 та увірвався до її відгородженого робочого місця, де почав нецензурно лаятись і погрожувати вбивством, вимагаючи гроші, при цьому прижав її за плечі до стільчика та приставив в області шиї колючий предмет типу ножа, на що вона, сприймаючи їх погрози як реальні, віддала гроші в сумі 200 грн. різними купюрами з каси, якими заволодів ОСОБА_8 , в цей же час ОСОБА_7 відкрито забрав з вітрини упаковку вологих серветок та колоду гральних карт, після чого вони вибігли з приміщення туалету та намагались скористатись таксі, однак вона вибігла за ними та почала кричати таксистам про вчинений напад, в зв"язку з чим обвинувачені почали втікати з території автовокзалу, зазначає, що дії обох обвинувачених на момент нападу на неї були спільними, однак більш агресивним був ОСОБА_8 , якого сприймала як основного нападника.
Свідок ОСОБА_12 дав показання по факту того, що вранці приблизно о 07 годині 30 хвилин 05.08.2014 року чергував на території ПП "Смерекова хата плюс", що неподалік автостанції м.Сарни, куди на охоронювану територію проник ОСОБА_7 , який був у неадекватному стані, можливо у стані сп"яніння, та не міг пояснити причину проникнення на територію підприємства, після чого попросив викликати працівників міліції, вказуючи що має відповідати за вчинене правопорушення, однак будь-яких деталей вчинення злочину не повідомляв, в зв"язку з чим викликав працівників міліції, які прибули та забрали ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_13 підтвердив факт перебування вранці 05.08.2014 року на території автостанції в м.Сарни, де віпрацьовував зміну на таксі, яке знаходилось неподалік приміщення платного туалету, коли до нього підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з проханням відвезти в центр міста, при цьому ОСОБА_7 сів на переднє місце пасажира, а ОСОБА_8 позаду, однак в цей же момент із туалету вибігла ОСОБА_4 , яка почала кричати про її пограбування обвинуваченими, яких він відмовився везти, а вони почали втікати з території автостанції, також вказав, що при проведенні слідчої дії в подальшому опізнав ОСОБА_7 як за зовнішністю, так і за наявним у нього татуюванням, яке бачив при посадці останнього в таксі.
Показання потерпілої ОСОБА_4 співпадають з об"єктивними даними, здобутими при огляді місця події - приміщення приватного платного туалету, що розташований на території автостанції по АДРЕСА_1 (а.к.п.9-11), і ці здобуті об”єктивні дані, які зафіксовані на ілюстративній фототаблиці, не суперечать іншим дослідженим доказам по фактам вчинення розбійного нападу 05.08.2014 року обвинуваченими на потерпілу в приміщенні даного туалету.
Згідно протоколу огляду господарства, що в АДРЕСА_3 , від 05.08.2014 року, який проводився як огляд житла ОСОБА_8 відповідно до положень ст.237 КПК України, в приміщенні однієї із кімнат на ліжку виявлено грошові купюри номіналом по 1 грн. в кількості 16 штук та по 2 грн. в кількості 29 штук (а.к.п.12-16,17), які як речові докази, які мають пряме значення для кримінального провадження, вилучені та прилучені до кримінального провадження у встановленому законом порядку, що встановлено судом при дослідженні даного речового доказу в судовому засіданні, в зв"язку з чим дані докази є належними та допустимими, оскільки здобуті без порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Протоколом огляду від 07.08.2014 року (а.к.п.29-31) оглянуті упаковка вологих серветок марки "Lili" та колода гральних карт з пластиковим покриттям, які добровільно видав ОСОБА_7 , якими відкрито заволодів 05.08.2014 року в приміщенні платного туалету, які є майном потерпілої ОСОБА_11 , що вилучені та прилучені до кримінального провадження у встановленому законом порядку (а.к.п.23), що встановлено судом при дослідженні даних речових доказів в судовому засіданні.
При оголошенні протоколу проведення слідчого експерименту від 07.08.2014 року (а.к.п.38-40) та дослідженні шляхом демонстрації відеозапису встановлено, що ОСОБА_4 добровільно відтворила обставини розбійного нападу, вчиненого 05.08.2014 року в приміщенні платного туалету на території автостанції м.Сарни ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , при цьому продемонструвала свої дії та дії обвинувачених, і її показання як потерпілої в судовому засіданні співпадають з об"єктивними даними, здобутими в ході проведеного слідчого експерименту, який проводився відповідно до положень ст.240 КПК України та є належним і допустимим доказом вчинення розбійного нападу обвинуваченими на потерпілу ОСОБА_4 при викладених у вироку обставинах.
Згідно протоколів КЗ "ОПЛ с.Орлівка" від 05.08.2014 року (а.к.п.42-43) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на момент огляду перебували в стані алкогольного та наркотичного сп"яніння, і дані цих протоколів суд приймає як допустимі докази вчинення злочину обвинуваченими в стані алкогольного та наркотичного сп"яніння, які також непрямо підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні, інших доказів, які б спростовували дані протоколи стороною захисту не представлені.
Довідка ФП ОСОБА_14 (а.к.п.61) підтверджує вартість упаковки вологих серветок марки "Lili" в сумі 3 грн. та колоди гральних карт з пластиковим покриттям в сумі 5 грн. станом на 05.08.2014 року.
Із протоколів пред"явлення особи для впізнання від 05.08.2014 року (а.к.п.62-67) встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_7 як особу, яка вчинила розбійний напад на неї, також назвала ОСОБА_8 як особу, яка зовні схожа на особу, яка вчинила розбійний напад на неї.
Згідно протоколу пред"явлення особи для впізнання від 06.08.2014 року (а.к.п.77-79) свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка перебувала в таксі вранці 05.08.2014 року на території автостанції м.Сарни, в момент повідомлення ОСОБА_4 про вчинення обвинуваченими нападу на неї.
Протокол освідування особи від 05.08.2014 року (а.к.п.125-129) підтверджує факт наявності татуювання на тілі ОСОБА_7 .
Із висновку амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи №281/14 від 19.08.2014 року (а.к.п.177-180) встановлено, що ОСОБА_7 якою-небудь психічною хворобою не страждає, на момент скоєння кримінального правопорушення у тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними під час скоєння кримінального правопорушення, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Із висновку амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи №280/14 від 19.08.2014 року (а.к.п.181-183) встановлено, що ОСОБА_8 якою-небудь психічною хворобою не страждає, на момент скоєння кримінального правопорушення у тимчасово хворобливому стані не знаходився, міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними під час скоєння кримінального правопорушення, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Суд критично оцінює показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині невчинення розбою, поєднаного із застосуванням небезпечного для життя та здоров'я насильства з використанням колото-ріжучого предмета до ОСОБА_4 з метою відкритого заволодіння грошовими коштами в сумі 200 грн., однією упаковкою вологих серветок марки "Lili" вартістю 3 грн., колодою гральних карт з пластиковим покриттям, які спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 , які суд вважає достовірними, так як не суперечать іншим обставинам злочину, встановленим судом, при цьому потерпіла не має будь-яких майнових чи моральних претензій по факту вчинення даного злочину до обвинувачених, також не існує обставин, які б вказували на наявність підстав оговорити обвинувачених з метою помсти чи пред”явлення позову до останніх, та які є належним та допустимим доказом вчинення розбійного нападу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою, діючи спільно групою осіб, щодо її особи, з метою відкритого заволодіння чужим майном, які не спростовані будь-якими доказами, оскільки стороною захисту не представлено таких доказів, а має місце лише посилання на показання обвинувачених, які суперечать як обставинам кримінального правопорушення, так і один одному, перекладаючи відповідальність за вчинення розбою ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , а ОСОБА_8 в свою чергу на ОСОБА_7 , в зв"язку з чим суд вважає показання обвинувачених як позицію захисту своїх інтересів з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, крім того дана позиція обвинувачених також спростовується іншими належними та допустимими доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом огляду господарства, в якому проживає ОСОБА_8 , та вилучення грошей, які були предметом розбою, протоколом огляду чужого майна, яким заволодів ОСОБА_7 , протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , протоколами пред"явлення обвинувачених для впізнання, протоколами огляду на стан сп"яніння, протоколом освідування особи ОСОБА_7 , які в сукупності з показаннями потерпілої ОСОБА_4 , доводять винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, при цьому судом не здобуто доказів порушення прав ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в ході досудового слідства, зокрема при їх затриманні, при проведенні слідчих дій по збиранню доказів, а тому суд вважає позицію захисту щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення, порушення права на захист необгрунтованою, та такою яка грунтується на документах в кримінальному провадженні, які як докази не досліджувались при судовому розгляді за відсутності клопотань сторони захисту.
Також, суд на спростування позиції обвинувачених бере до уваги вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.09.2013 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.187 КК України до позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, за яким на даний момент відбув покарання, який непрямо підтверджує показання потерпілої ОСОБА_4 , зокрема в частині початку дій обвинувачених по розбою, які розпочались із першого відвідування туалету ОСОБА_7 , який фактично розвідав обстановку, після чого спільно зайшли до туалету з ОСОБА_8 , де вчинили розбій за відсутності свідків, оскільки характер дій ОСОБА_7 аналогічний характеру його дій при вчиненні розбою в с.Полиці Володимирецького району Рівненської області в магазині "Полісся" щодо потерпілої ОСОБА_15 за відсутності свідків.
Отже, судом не встановлено правових підстав для перекваліфікації злочинних дій ОСОБА_7 із ч.2 ст.187 КК України на ст.186 КК України, не встановлено доказів щодо непричетності та недоведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Суд, виходячи із встановленої обставини звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 згідно ухвали Сарненського районного суду від 07.10.2014 року, яка набрала законної сили, наслідком якої є погашення судимості за вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.09.2013 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.187 КК України, враховуючи положення ст.62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, про те, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, вважає за необхідне виключити із обвинувачення ОСОБА_7 кваліфікуючу ознаку вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставини, які обтяжують покарання - це вчинення злочину в стані алкогольного та наркотичного сп”яніння; щодо обставини, яка інкримінована органом досудового розслідування як обтяжуюча покарання у виді вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, то вона є кваліфікуючою ознакою злочину за ч.2 ст.187 КК України, в зв"язку з чим підлягає виключенню із обвинувачення як обставина, яка обтяжує покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання, не встановлені.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, наявність обставин, які обтяжують та пом”якшують покарання, тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його наслідки, позицію потерпілої, яка вважає доведеною винуватість обвинувачених у вчиненні розбійного нападу, дані про особу винного ОСОБА_8 , який вчинив злочин вперше, позитивну репутацію за місцем навчання, роботи, проживання, дані про особу винного ОСОБА_7 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення розбою, хоча судимість є погашеною, позитивну репутацію за місцем роботи, проживання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 можливе лише в ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі, що буде справедливим покаранням та буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винних, сприяти їх виправленню в подальшому, попередженню вчинення ними нових злочинів.
При вирішенні питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 , який тримається під вартою, засуджений до позбавлення волі, при цьому судом під час кримінального провадження не встановлені такі обставини та дані про особу обвинуваченого, які є винятковими, та є підставою для зміни запобіжного заходу, в зв”язку з чим необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_8 при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких є обов"язковою для застосування запобіжного заходу, виконання обвинуваченим обов"язків, покладених ухвалою слідчого судді від 06.08.2014 року, та вважає, що відсутні правові підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Початок строку відбування покарання рахувати з 05 серпня 2014 року, зарахувавши досудове тримання під вартою.
Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
ПЯТКОВСЬКОГО ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбування покарання дві доби з 05.08.2014 року по 06.08.2014 року перебування під вартою
Речові докази: гроші номіналом по 1 грн. в кількості 16 штук, номіналом по 2 грн. в кількості 29 штук, упаковку вологих серветок марки "Lili", колоду гральних карт з пластиковим покриттям - передати власнику ОСОБА_11 .
Документи кримінального провадження №12014180200001036 від 05.08.2014 року на 217 арк. та наявні в матеріалах диски з відеозаписом слідчих дій надані під час судового провадження та долучені до кримінального провадження №572/4788/14-к зберігати в суді.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд, а обвинуваченим ОСОБА_7 в цей же строк з дня отримання копії вироку.
Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя