Справа № 572/4870/14-а
30 жовтня 2014 року
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області - ВЕДЯНІНА Т.О.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність УПФ в Сарненському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, тобто, прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 4 квітня по 3 серпня 2014 року включно, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу вказаної доплати до пенсії за вказаний вище період з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до поданої письмової заяви - позивач просить справу слухати у її відсутність.
Відповідачем в особі начальника Управління ПФУ у Сарненському районі Рівненської області подані письмові заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких відповідач просить відмовити останній у задоволенні позову повністю, в зв'язку з тим, що вона має право на отримання пенсії за віком, яка виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, передбачених постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року, пенсійні виплати позивачу проводяться виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду, а тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Дослідивши надані докази, вивчивши доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Із наданої позивачем копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3.
Згідно із ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону).
Крім цього, згідно із ст.39 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року - непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
ОСОБА_1 проживає у с.Катеринівка Сарненського району Рівненської області, що вбачається із відмітки про зареєстроване місце проживання позивача, що міститься у паспорті ОСОБА_1, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для осіб, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного відселення та гарантованого добровільного відселення, що доводиться копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виданого позивачу 5 жовтня 1993 року.
З огляду на наведене, вимога позивача є обгрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України ; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Із наданої ОСОБА_1 довідки № 2131 від 17 вересня 2014 року, наданої позивачем, встановлено, що остання перебуває на обліку Пенсійного фонду України, їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Долучена до письмових заперечень відповідача довідка № 3275 від 15 жовтня 2014 року, видана Управлінням ПФУ в Сарненському районі Рівненської області, доводить, що пенсійні виплати ОСОБА_1 у період з січня по вересень 2014 року проводились у розмірі, меншому, аніж передбачено ст.51, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведену норму суд вважає, що саме відповідач має доводити факт нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 у передбаченому законодавством розмірі.
Однак, відповідно до п.9 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік»» - встановлено, що норми і положення ст.ст.20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
З огляду на наведену норму, враховуючи, що починаючи з моменту набрання цим законом чинності, тобто з 3 серпня 2014 року, нарахування позивачу пенсійних виплат, зазначених у позові проводилось відповідачем, виходячи із наявних фінансових ресурсів, позовні вимоги підлягають до задоволення саме по 2 серпня 2014 року включно.
З огляду на наведене, заявлений ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст.159-161, 183-2 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ про визнання бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за період з 4 квітня по 2 серпня 2014 року включно.
Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В САРНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за період з 4 квітня по 2 серпня 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя підпис
копія вірно
Суддя Сарненського районного суду
Рівненської області Т.О. ВЕДЯНІНА