Справа № 562/1369/14-ц
"13" листопада 2014 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, вказуючи, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстрована відповідач - колишня дружина ОСОБА_3, яка з 01 травня 2011 року по зареєстрованому місцю проживання відсутня. Реєстрація відповідача за їх місцем проживання не дає їм можливості в повній мірі реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження квартирою. Крім того, у них виникають незручності, оскільки вони сплачують за неї комунальні послуги та не можуть оформити субсидію.
Просять суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному об'ємі, просять задовольнити позов.
У заяві на ім'я суду позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує повністю, просить справу розглянути за його відсутності та задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала. Стверджує, що не проживає у спірній квартирі з 2009 року з причин, що не залежали від її волі. Після її розлучення з ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 вигнала її з дому і поміняла замки на вхідних дверях, тим самим позбавивши її можливості доступу до квартири. Пояснила, що випишеться з вищезазначеної квартири лише у випадку, коли позивач ОСОБА_1 віддасть їй борг у сумі 12500 (Дванадцять тисяч п'ятсот) грн. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивачів, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що стверджується відміткою КП "Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації" у будинковій книзі та технічним паспортом на квартиру.
Як вбачається з довідки № 5619/2054 від 01.10.2014р., виданої Здолбунівським РС УДМС України в Рівненській області, згідно адресно-довідкової картотеки РС УДМС ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Факт непроживання відповідача в квартирі позивачів протягом останніх трьох років ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що ніхто не чинив перешкод для відповідача у доступі до квартири, відповідач безперешкодно та з власної ініціативи вивезла вантажним автомобілем всі свої речі з квартири позивачів.
Пояснення даних свідків суд визнає достовірними, оскільки ОСОБА_5 є подругою позивачки і була присутня в квартирі позивачів під час того, як відповідач забирала свої речі, ОСОБА_6 є сусідкою позивачки. Свідки знають сім'ю позивача протягом декількох десятків років, постійно спілкуються з нею, підтримують дружні стосунки і часто бувають у неї вдома. Свідок ОСОБА_7 є депутатом Здолбунівської міської ради з 2010 року і бере активну участь у виборчій кампанії, у зв'язку з чим неодноразово був у квартирі позивачів. Протягом цього часу він не бачив відповідача за вказаною адресою, про що ним у складі комісії був складений відповідний акт.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2009 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було розірвано. Підставою розірвання шлюбу у рішенні зазначено, що з лютого 2008 року сторони не проживають як чоловік та жінка, а відповідач ОСОБА_4 фактично проживає з іншим чоловіком. При цьому відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала.
З пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що відповідач ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з її сином ОСОБА_3 - позивачем по справі. Після розлучення відповідач ще деякий час проживала разом з ОСОБА_3, а 01 травня 2011 року відповідач забрала всі свої речі і виїхала з квартири. З того часу по місцю реєстрації не з'являлася. Домовленості між позивачами як власниками житла та відповідачем про те, що за нею буде зберігатися право користування житлом, не було. В добровільному порядку відповідач відмовляється виписатися.
Доводи відповідача про те, що вона не проживає у АДРЕСА_1 внаслідок того, що її вигнали з квартири, будь-якими доказами в судовому засіданні не підтвердились. В правоохоронні органи відповідач зі скаргами чи заявами на дії позивачів не зверталась.
Крім того, свідок ОСОБА_8, допитаний судом за клопотанням відповідача, пояснив суду, що він є племінником відповідача і декілька років до 2009 року проживав у АДРЕСА_1. У нього з позивачами були добрі стосунки і його рідну тітку ОСОБА_4 ніхто жодного разу не виганяв з квартири.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є рідним братом відповідача і з 1994 року постійно проживає та офіційно працює у Російській Федерації. Останній раз він був у гостях у відповідача в квартирі позивачів у 2011 році. При цьому зазначив, що він приїжджає на територію України провідати родичів 3-4 рази на рік.
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не проживає в АДРЕСА_1 протягом останніх трьох років. Домовленості між сторонами про збереження права користування житлом у разі довготривалої відсутності не було. Підстав для збереження жилого приміщення за тимчасового відсутнім наймачем судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги позивачів, тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.71, 72 ЖК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4) 243 (Двісті сорок три) грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору, а саме: по 81 грн. 20 коп. кожному.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Здолбунівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.