Справа № 544/2107/14-к
Пров. № 1-кп/544/146/2014
іменем України
28 жовтня 2014 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт із угодою про примирення винуватості в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000383 від 01.07.2014, відносно
ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань, військових нагород, не перебуває на військовому обліку, не є депутатом, раніше не судимого,
ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красногорівка, Мар'янівського району Донецької області, жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань, військових нагород, не є депутатом, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
ОСОБА_5 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань, військових нагород,не є депутатом, раніше не судимого,
яким органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , із боку захисту обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Органами досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висунуто підозру про те, що вони 29 червня 2014 року близько 20 години 00 хвилин, діючи за попередньою змовою між собою, таємно викрали з будинку потерпілого ОСОБА_7 на АДРЕСА_4 телевізор DEX LE 2480 вартістю 1163 гривні 61 копійка.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Між потерпілим ОСОБА_7 і обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15 жовтня 2014 року була укладена угода про примирення.
Відповідно до угоди про примирення матеріальна шкода, завдана учиненням обвинуваченими кримінального правопорушення, відшкодована потерпілому ОСОБА_7 у повному обсязі.
В угоді зазначається також узгоджене її сторонами покарання у виді 2 років обмеження волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Як передбачено ч. 3 ст. 469 КПК угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення (злочин), вчинений обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості.
У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК.
Судом установлено, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.
Суд також упевнився, що потерпілий ОСОБА_7 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК.
Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК, відсутні.
Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Цивільний позов заявлено не було.
Речові докази суду не надавалися.
Запобіжний захід відносно обвинувачени не обирався.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суд -
Угоду про примирення від 15 жовтня 2014 року по кримінальному провадженню, унесеному до ЄРДР за №12014170290000383 від 01.07.2014, укладену між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винуватим за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у вигляді обмеження волі на строк 2(два) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Визнати ОСОБА_4 винуватим за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Визнати ОСОБА_5 винуватим за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 КПК, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів із дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченій та прокурору.
Головуючий: