Справа: № 826/229/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
25 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Коцюруби С.В. Богдановської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветфактор» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.12.2013 № 2209/16 та № 2209/17, -
В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветфактор» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 2209/16 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 2 782,41 грн. та від 27.12.2013 № 2209/17 про донарахування ввізного мита в розмір 13 912,07 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.12.2013 № 2209/16 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 2 782,41 грн. та від 27.12.2013 № 2209/17 про донарахування ввізного мита в розмір 13 912,07 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Ветфактор» законодавства України з питань державної митної справи.
За результатами перевірки відповідачем виявлено невірне декларування підприємством товару «Ветеринарні препарати для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі, які містять вітаміни: «Кальфостонік», «Чиктонік», «Адзе», «Гепавекс» за кодом 3004 50 10 00 згідно УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 06.03.2012 № 100210000/2012/677692, 28.03.2012, № 100210000/2012/677979, 15.05.2012, № 100210000/2012/679955, 28.09.2012 № 100210000/2012/681440, 11.06.2013 № 100270000/2013/263124, 31.07.2013 № 100270000/2013/264202, 07.08.2013 № 100270000/2013/264346, що призвело до порушень вимог Закону України «Про митний тариф України» в частині класифікації товару, розміру ставок ввізного мита, що призвело до несплати підприємством ввізного мита на суму 13 912,07 грн., а також встановлено порушення п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, в результаті чого несплачена сума податку на додану вартість у сумі 2 782,42 грн.
Загальна сума податкового зобов'язання складає 16 694,49 грн.
За результатами перевірки складено акт від 12.12.2013 № н/9/13/26-15/35251859, в якому, зокрема, встановлено, що товар оформлений позивачем за митними деклараціями від 06.03.2012 № 100210000/2012/677692, 28.03.2012 № 100210000/2012/677979, 15.05.2012 № 100210000/2012/679955, 28.09.2012 № 100210000/2012/681440, 11.06.2013 № 100270000/2013/263124, 31.07.2013 № 100270000/2013/264202, 07.08.2013 № 100270000/2013/264346 необхідно декларувати за кодом 2309 90 99 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 2%).
На підставі зазначеного акту перевірки, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві було донараховано ТОВ «Ветфактор» ввізне мито в розмірі 13 912,07 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 2209/17) та податку на додану вартість в розмірі 2 782,41 грн. (податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 2209/16).
За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки від 12.12.2013 № н/9/13/26-15/35251859, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 25.12.2013 № 8036/10/26-15-22-09-10, в якому зазначено, що висновки наведені в акті перевірки від 12.12.2013 № н/9/13/26-15/35251859 відповідають вимогам чинного законодавства України, а, отже, заперечення до акту були залишені без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було неправомірно змінено код товару, що перевірявся, а тому винесені податкові повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість та ввізне мито є протиправними та підлягають скасуванню.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено поняття податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.
Пунктом 4.10 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, також передбачено, що незалежно від закінчення митних формальностей митний контроль за товарами може здійснюватися шляхом проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому ст.ст. 345 - 355 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (надалі - МК України).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
У відповідності до ч. 1 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Частиною 3 ст. 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Відповідно до ч. 6 ст. 345 МК України, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Згідно цієї ж статті, документальна невиїзна перевірка проводиться, серед іншого, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Так, за результатами перевірки встановлено порушення імпортером вимог законодавства з питань державної митної справи в частині правильності декларування імпортованих товарів згідно коду УКТЗЕД, наслідком чого стало ненадходження до Державного бюджету України сум обов'язкових митних платежів.
Згідно ч. 2 ст. 69 МК України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.
Частиною 4 ст. 69 МК України передбачено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Перевіркою встановлено факт неправильної класифікації імпортованих товарів, який полягає в наступному.
Як вбачається з матеріалів справи, за висновками відповідача, позивачем невірно задекларований товар «Ветеринарні препарати для терапевтичного або профілактичного застосування, розфасовані для роздрібної торгівлі, які містять вітаміни: Кальфостонік, Чиктонік, Адзе, Гепавекс за кодом 3004 50 10 00 згідно УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 06.03.2012 № 100210000/2012/677692, 28.03.2012 № 100210000/2012/677979, 15.05.2012 № 100210000/2012/679955, 28.09.2012 № 100210000/2012/681440, 11.06.2013 № 100270000/2013/263124, 31.07.2013 № 100270000/2013/264202, 07.08.2013 № 100270000/2013/264346, що призвело до порушень вимог Закону України «Про митний тариф України» в частині класифікації товару, розміру ставок ввізного мита.
З огляду на що, відповідачем зроблено висновок, що товар, оформлений за митними деклараціями від 06.03.2012 № 100210000/2012/677692, 28.03.2012 № 100210000/2012/677979, 15.05.2012 № 100210000/2012/679955, 28.09.2012 № 100210000/2012/681440, 11.06.2013 № 100270000/2013/263124, 31.07.2013 № 100270000/2013/264202, 07.08.2013 № 100270000/2013/264346 необхідно декларувати за кодом 2309 90 99 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 2%).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року в адміністративній справі № 826/17287/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, за позовом ТОВ «Ветфактор» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання недійсними рішень про визначення коду товару та картки відмови в частині, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 03.10.2013 № КТ-100270000-2013-0219 та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/50247 в частині, що стосується товарів «Чиктонік», «Кальфостонік», «Ганаміновіт», «Гепавекс 200».
В іншій частині позову було відмовлено.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року в адміністративній справі К/800/15106/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року.
Отже, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року набрала законної сили 27 лютого 2014 року та на даний час є чинною.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, враховуючи те, що станом на день розгляду даної адміністративної справи набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2014 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 03.10.2013 № КТ-100270000-2013-0219 та картку відмови в прийнятті митної декларації № 100270000/2013/50247 в частині, що стосується товарів «Чиктонік», «Кальфостонік», «Ганаміновіт», «Гепавекс 200», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті на підставі даного акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 2209/16, яким позивачу за порушення п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 2 782,41 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 2209/17, яким за порушення позивачем Закону України «Про митний тариф України» визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на загальну суму 13 912,07 грн., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 28.11.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.