25 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3606/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сторожевої Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Чернігівського міського центру зайнятості, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не реєстрації позивача як безробітного з 10.09.2014 і не призначення державної допомоги по безробіттю з 8-го дня після набуття права на реєстрацію як застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по безробіттю з 18 вересня 2014 року по 30 вересня 2014року в розмірі 70 - ти відсотків від його середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.08.2014 він звернувся до відповідача із заявою щодо реєстрації як безробітного і призначення державної допомоги по безробіттю, але отримав відмову, яка вмотивована тим, шо у позивача відсутнє пластикове пенсійне посвідчення. При цьому, вважає, що надав відповідачу всі документи, що потрібні для реєстрації як безробітного, окрім пенсійного посвідчення, якого в нього на той час ще не було.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в їх задоволенні просив відмовити, в запереченнях надах суду зазначив, що заява про надання статусу безробітного подана позивачем 29.09.2014. У зв'язку з відсутністю документів передбачених пунктом 3 Порядку № 198 (у редакції, що діяла до 10.09.2014) позивачу було відмовлено в наданні статусу безробітного.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
29.07.2014 позивачу встановлена 3-я група інвалідності строком на один рік (до 29.07.2015), що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (а.с. 5).
При звернені позивача до центру зайнятості 06.08.2014, у зв'язку із відсутністю пенсійного посвідчення йому було відмовлено в реєстрації як безробітного та з метою надання послуг з підбору роботи відповідачем створену облікову картку особи, яка шукає роботу.
29.09.2014 позивач звернувся до Чернігівського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а.с. 18).
Згідно частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Частиною другою статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N 198, визначає процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центром зайнятості державної служби зайнятості.
Згідно пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", пред'являє пенсійне посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, і подає довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальну програму реабілітації.
Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, підставами для відмови у наданні статусу безробітного зокрема є відсутність на дату звернення до територіального органу документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Таким чином, враховуючи, що на час звернення (06.08.2014) до відповідача із заявою про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю позивач не пред'явив пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує відповідну державну соціальну допомогу, йому було правомірно відмовлено у наданні такого статусу.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні, 29.09.2014 позивачеві видано направлення на працевлаштування до ПАТ «ПК «Ясен» та рекомендовано повідомити центр зайнятості про результати відвідування роботодавця шляхом повернення корінця направлення протягом семи календарних днів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, підставами для відмови у наданні статусу безробітного є невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування.
В призначені до відвідування центру зайнятості дні (01.10.2014 та 03.10.2014) позивач не з'явився, а також не надав центру зайнятості корінець направлення на працевлаштування з відміткою роботодавця про результат, у зв'язку з чим, Чернігівським міським центром зайнятості 03.10.2014 прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітного, відповідно до підпункту 5 пункту 7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис О.В. Заяць
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Заяць