ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2014 року 10:18 № 826/17315/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт»
до
Київської міжрегіональної митниці Міндоходів
про
визнання протиправними та скасування рішень,
Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2014р. №100250001/2014/000081/1 та картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2014/00154.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті неправомірно, а тому підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті правомірні.
В судовому засіданні 18.11.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
12 лютого 2014 року між позивачем (Покупець) та «SHANODONG NB TECHNOLOGY CO LTD» (Китай) (Постачальник) укладено контракт №C14G02012К, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити і продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити - Хлорид холін 60% у кількості 34,00тон за ціною 920,00 доларів США.
Загальна сума контракту становить 31 280,00 доларів США.
Згідно декларації митної вартості №100250001/2014/011946 від 08.05.2013р. митна вартість товару заявлена відповідно до статті 58 Митного кодексу України за першим методом.
Для підтвердження визначення митної вартості за першим методом, декларантом були надані наступні документи:
- контракт від 12.02.2014р. №C14G02012К;
- інвойс/рахунок №ЕС1402079 від 24.02.2014р.;
- міжнародна автомобільна накладна №512;
- коносамент від 03.05.2014р. №NFYFMKG00;
- платіжне доручення №1554 від 17.04.2014р.;
- платіжне доручення № 1508 від 12.03.2014 р.;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.02.2014 р.
- пакувальний лист від 24.02.2014 р.
- страховий поліс №23716000020001140000146;
- сертифікат походження товару № ССРЇТ 130568824;
- митна декларація країни відправлення № 438020140800006513 від 03.03.2014 р.
- сертифікат аналізів від 25.02.2014 р.
- міжнародний ветеринарний сертифікат № 371600214001949 від 28.02.2014 р.
- дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю № 15-9-2-2-11/24771;
- Експертний висновок №Ц-311 від 07.05.2014 року.
На підставі статті 53 МК України відповідачем були витребувані від позивача наступні документи:
- банківські платіжні документи;
- інші платіжні та бухгалтерські документи;
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення (переклад).
Київською міжрегіональною митницею Міндоходів 08.05.2014р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2014/000081/1 за яким митна вартість товару визначена за другорядним методом, а саме за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
Крім того, прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №100250001/2014/00154.
Коригування митної вартості товару відповідачем здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що надані документи містять розбіжності (п. 3 контракту від 12.02.2014р. передбачено оплату за товар; в поданому платіжному дорученні від 17.04.2014р. №1554 йде посилання на контракт №С14G02012К датований 12.01.2014р., а до митного оформлення подано контракт від 12.02.2014р.).
З матеріалів справи судом вбачається, що позивачем були надані наступні документи: копії платіжних доручень в іноземній валюті від 12.03.2014р. №1508, від 17.04.2014р. №1554, копії податкових накладних від 14.05.2014р. №123, від 12.05.2014р. №77, від 08.05.2014р. №64, копії митної декларації країни відправлення №438020140800006513 від 03.03.2014р.; копії митної декларації країни відправлення перекладену №438020140800006513 від 03.03.2014р.; копія міжнародної автомобільної накладеної від 07.05.2014р. №512; коносамент від 03.05.2014р. №NFYFMKG00;копія прайскуранта виробника товару від 10.02.2014р.; копія висновку ТПП від 07.05.2014р. №Ц-311; копія інвойсу №ЕС1402079 від 24.02.2014р.; копія пакувального листа від 24.02.2014р.; копія страхового полісу від 04.03.2014р. №23716000020001140000146; копія Міжнародного ветеринарного сертифікату №371600214001949 від 28.02.2014р.; копія Дозволу на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно - санітарного контролю №15-9-2-2-11/24771; копія сертифіката походження товару №ССРІТ130568824; копія реєстраційного посвідчення №АА-04041-04-12 від 17.12.2012р.; копія сертифікату якості від виробника від 26.02.2014р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Згідно ст. 49 МК України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною шостою вказаної правової норми митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.
Згідно з положеннями ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як визначено в ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно п.5,6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до ст. 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості, подавалися відповідні обов'язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
При цьому, суд, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.
Крім того, у ході судового розгляду справи, відповідач не спростував контрактну ціну товару, витребуваних судом документів не надав, а також об'єктивну можливість і спроможність відповідача на підставі наданих позивачем документів визначити цю ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Митного кодексу України.
Враховуючи викладене, будь-яких інших переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2014р. №100250001/2014/000081/1.
Щодо вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару №100250001/2014/00154, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки скасування такої картки жодних правових наслідків для позивача не несе.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2014р. №100250001/2014/000081/1.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя В.В. Амельохін