Справа № 815/5835/14
25 листопада 2014 року 14 год. 52 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря Слободянюка К.С.,
За участю сторін:
представника позивача Захарчука П.Г.
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ «Консенсус» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року, -
До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Консенсус» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року.
Ухвалою від 27.10.2014р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року зазначаючи, що вона була винесена протиправно.
Представник відповідача у судове засідання 25.11.2014 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. 25.11.2014 року надав письмові заперечення по справі, згідно яких проти задоволення адміністративного позову заперечував просив суд відмовити у задоволені позову повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 07.07.2014р. державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області було здійснено перевірку вантажного автомобілю «Вольво» н/з НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, належить позивачу. Зазначений автомобіль був обладнаний тахографом. За результатами перевірки було складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень ватажу № 022984 (а.с. 4). Зазначеним актом було виявлено порушення - відсутність тахошайби тахографа, листок праці та відпочинку водія за 07.07.2014р.
29.07.2014р. керуючись п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», управлінням Укртрансінспекції в Одеській області було розглянуто вищезазначений акт перевірки та прийнято рішення про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу у сумі 340 грн. відповідно до абз. 8 ч.1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 5).
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який встановлює процедуру здійснення такого контролю.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Таким чином, акт фіксує факт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Враховуючи той факт, що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за місцем виявлення порушення, акт перевірки було направлено до Управління Укртрансінспекції в Одеській області для розгляду та прийняття рішення.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Отже, перелік документів згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.
Пунктами 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 р. за №811/18106 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 29.12.2011 р. N 659), передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. До набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ (п. 1.5 Положення № 340).
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 р. за № 946/18241 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 16.11.2012 р. N 687) (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 2.5 вказаної Інструкції № 385, тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії, які атестовані відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Повірка цифрових контрольних пристроїв (тахографів) здійснюється один раз на шість років, аналогових контрольних пристроїв (тахографів) - один раз на чотири роки. Також, згідно п. 2.6 цієї Інструкції, ПСТ (пункти сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт. За умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка 2 (п. 2.7, п. 2.8 Інструкції № 385).
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Таким чином, діюче законодавство України передбачає обов'язкову наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, якщо на такому транспортному засобі встановлено тахограф.
Отже, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є одним із документів, передбачених законодавством України, на підставі якого виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, оформлення якого передбачено пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті та статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім того, суд зазначає, що дані тахографа беруться до уваги перевіряючими особами лише в тому випадку, коли тахограф повірений, пройшов перевірку та адаптацію до транспортного засобу, про що у водія в наявності є протокол, а тахограф опломбовано.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства. Згідно п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання водієм режиму праці та відпочинку. Отже, співробітники Управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області мали право перевіряти зазначене вище питання, що можливо здійснити за допомогою перевірки індивідуальної контрольної книжки водія або за допомогою перевірки тахографу, на який у водія має бути протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Таким чином, відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06. 2010 року № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241 затверджено «Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» (далі - Інструкція). Пунктом 3.3 Інструкції визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, мас при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти (тахошайби) у кількості що передбачено ЄГУР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. У випадку не обладнання транспортного засобу тахографом згідно наказу №340 Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 зі змінами згідно наказу Міністерства інфраструктури України №659 від 29.12.2011р. водія повинен пред'явити контрольну книгу обліку робочого часу з відміткою щодо режиму праці та відпочинку.Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ратифіковані державою Україна, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух». З 20.12.2010р. набула чинності Поправка № 6 до ЄУТР в частині необхідності надання до контролю реєстраційних листків праці та відпочинку (тахошайб) або, (в разі відсутності тахографа) контрольної книгу обліку рабочого часу та відпочинку з відміткою щодо режиму праці та відпочинку за поточний день та попередні 28 календарних днів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки відповідача, викладенні в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є обґрунтованими, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року є законною, та такою, що винесена відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог ТОВ «Консенсус» необхідно відмовити. На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25.11.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ТОВ «Консенсус» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року - відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» (код ОКПО 13897641) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1644, 30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови підписано суддею 28.11.2014 року.
Суддя О.М. Тарасишина
У задоволені адміністративного позову ТОВ «Консенсус» до Управління Укртрансінспекції в Одеській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 045490 від 29.07.2014 року - відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» (код ОКПО 13897641) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУДКСУ в Одеській області, код отримувача 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1644, 30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
28 листопада 2014 року.