18 листопада 2014 рокусправа № П/811/207/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування вимоги,-
У січні 2014 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати вимоги Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №Ф-46/2 від 20.11.2013 року про сплату недоїмки в сумі 1 194,03 грн. та №Ф-46 від 04.11.2013 року про сплату недоїмки в сумі 1 194,03 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та зареєстрований як фізична особа - підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування, а тому відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано вимогу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № Ф-46 від 04.11.2013 "Про сплату боргу (недоїмки)". Скасовано вимогу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № Ф-46/2 від 20.11.2013 "Про сплату боргу (недоїмки)".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постановити ухвалу, якою скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку по списку №1, тобто позивач не досяг пенсійного віку у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а приписи ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на нього не поширюються.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований в органах Пенсійного фонду України та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки є пенсіонером та отримує пенсію за віком.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу у відповідності до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" була призначена пенсія за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з наявністю достатнього трудового стажу за списком №1.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Загальні умови призначення пенсій за віком визначені ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.1 ст 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.4. ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності .
За змістом ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні-особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того чи досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки він не досяг віку 60 років є безпідставними, внаслідок того, що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 у відповідності до статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" уклав з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки частина 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено із зменшенням пенсійного віку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим