Справа: № 711/8883/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Скляренко В.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
27 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
У серпні 2014 року, позивач звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є інвалідом ІІІ групи із числа учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Причинний зв'язок між захворюванням та встановленням групи інвалідності і наслідками Чорнобильської катастрофи підтверджено рішенням медико-соціальної експертної комісії. Також її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому вона має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та право на призначення державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 року по 04.02.2014 року залишено без розгляду.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку, як інваліду 3-ї групи, основної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 05 лютого 2014 року по 03 серпня 2014 року протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області провести перерахунок та виплату позивачу основної державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05 лютого 2014 року по 03 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених коштів.
В решті частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 (посвідчення серія НОМЕР_1 від 02.05.1999 року). Відповідно до даних довідки МСЕК від 25.05.2011 року позивачу безстроково встановлена третя група інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС.
Позивач, 25.07.2014 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак листом Управління пенсійного фонду України в м.Черкасах від 25.07.2014 року, вих. №420/Л-10 їй було відмовлено в проведенні перерахунку з посиланням на те, що відповідач вважає, що пенсія їй нараховується та виплачується згідно з вимогами чинного пенсійного законодавства.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3-ьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. А відповідно до ст. 50 цього Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів 3-ьої групи зазначеної категорії призначається в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 у справі за конституційним поданням Управління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідно до абз.8 п.4 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет на відповідний рік.
Починаючи з 01.01.2014 року Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 06.07.2014 року № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст.ст. 50, 54 вказаного Закону.
Проте, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України № 1622-УП від 31.07.2014 передбачено «установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 31, 37, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
В даному Законі зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Опублікований він 03.08.2014 року.
Тому, вказана норма діє з 04.08.2014 року. Таким чином, з 04.08.2014 року розміри пенсій передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» в редакції від 31.07.2014 року №1622-УП.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, за період з 01.01.2014 року по 03.08.2014 року позивач мала право на нарахування та виплату щомісячної основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 зазначеного Закону у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. А тому дії відповідача та його відмова у проведенні перерахунку та виплати щомісячної основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 зазначеного Закону у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у 2014 році є неправомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та додатних до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що поставляється ухвала.
Враховуючи те, що пенсія, передбачена приписами ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має щомісячний характер, то позивачка мала дізнатися про виплату їй основної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у менших розмірах ще з моменту її виплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася з даним позовом до суду 05.08.2014 року та просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведених їй нарахувань та зобов'язати відповідача провести їй, як інваліду 3-ьої групи, перерахунок основної та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2014 року. Клопотань про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності пропущення строку звернення до адміністративного суду остання не подавала. А тому, з врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 04.02.2014 року слід залишити без розгляду.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_2 частково, а саме, за період з 05 лютого 2014 року по 03 серпня 2014 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 02 грудня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
ОСОБА_3