12 листопада 2014 р.Справа № 816/3596/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. по справі № 816/3596/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про скасування наказу,
29.09.2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати оформлене наказом №440 від 02.09.2014 року рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2014 року позовну заяву повернув позивачеві через не усунення недоліків зазначених в ухвалі від 15 вересня 2014 року про залишення позову без руху.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, суд першої інстанції не встановив належність та допустимість поданих представником позивача копій документів до оскаржуваного наказу від 02.09.2014 року № 440, оскільки надані копії наказу у частині реквізитів, назви та тексту є нерозбірливими (складними для читання), у зв'язку з чим неможливо встановити повний зміст, дату прийняття та номер наказу. При цьому, позивачем були виконані вимоги ухвали суду першої інстанції від 15.09.2014 року, зокрема було надано копії оскаржуваного наказу по кількості осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк до 26 вересня 2014 року.
Зазначеною ухвалою позивачу було запропоновано надати до суду належним чином засвідчену копію наказу від 02 вересня 2014 року та його копії відповідно до кількості відповідачів.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача 25 вересня 2014 року подано через канцелярію суду копії наказів Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не виконані вимоги ухвали, оскільки надані копії наказу у частині реквізитів, назви та тексту є нерозбірливими (складними для читання), у зв'язку з чим, встановити повний зміст, дату прийняття та номер наказу неможливо.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв зазначене рішення всупереч вимог КАС України з огляду на наступне.
У відповідності до частини 2 статті 106 КАС на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати.
На підтвердження наявності оскаржуваного рішення у ході виконання ухвали від 15.09.2014 року позивачем були надані до суду копії документів у такому вигляді, які він їх отримав від суб'єкта владних повноважень.
Тобто, вимоги ухвали суду від 02 вересня 2014 року позивач виконав.
У разі нерозбірливості поданих документальних доказів суд першої інстанції, на підставі частини 4 статті 11 КАС України, був зобов'язаний вжити передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 86 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В порушення наведених норм КАС України суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження безпідставно вдався до оцінки доказів та дійшов передчасного висновку про неможливість визнання поданих документів належними та допустимими доказами.
За таких обставин, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року є незаконною, підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України . колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року по справі № 816/3596/14 скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.