12 листопада 2014 р.Справа № 552/3962/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову Київського районного суду м. Полтави від 26.09.2011р. по справі № 552/3962/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві
про визнання нечинним рішення, визнання права на пенсію,
26.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 24.06.2014 року № 47 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати Управління пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 10 років з 10 липня 2014 року та провести відповідні виплати.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 26.09.2014 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві від 24.06.2014 року № 47 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років з 10 липня 2014 року.
Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст.15, ст. 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також, на думку апелянта, судом першої інстанції не повно та не всебічно з'ясовано всі обставини справи.
У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 липня 2014 року позивач досяг 50 річного віку та відповідно до статті 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Фактичною підставою для відмови Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років стали ті обставини, що позивач не надав первинних документів, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких ним виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на не підтвердження позивачем роботи у зоні відчуження є необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 10 років.
Зі змісту ст. 55 зазначеного Закону вбачається, що пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, призначаються лише учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , відноситься до 2 категорії (а.с. 4).
Зазначеній категорії осіб згідно зі ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1) встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, як вбачається з п. 7 Порядку № 22-1, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 N 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що із архівної довідки вбачається, що позивач працював на Полтавському спеціалізованому підприємстві 1601 виробничого об'єднання «Полтаваагропромтранс» та відповідно до наказу № 196 від 23 вересня 1986 року був відряджений підприємством в м. Чернобиль для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на період з 23 вересня 1986 року по 16 жовтня 1986 року включено.
Згідно довідок підприємства вбачається, що позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження з 23 вересня 1986 року по 18 жовтня 1986 року по місцю роботи в САТП -1601 «Полтаваагропромтранс» по відомості № 430 16.11.1992 виплачена заробітна плата в сумі чотири тисячі шістдесят сім рублів 29 коп. Із цих довідок вбачається, що позивач працював у зоні відчуження 26 днів ( а.с. 18-10).
Оригінали вказаних довідок перебувають в особовій справі позивача, яка перебуває в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради та досліджувалась судом під час розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки первинні документи про відрядження ОСОБА_1 в зону відчуження не збереглися не з його вини, а з вини держави , яка не забезпечила їх збереження, але законодавством передбачено, що у виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати відповідач безпідставно не прийняв до уваги для призначення пенсії позивачеві його особовий рахунок, бо саме він є підтвердженням того, що позивач працював у зоні відчуження період, 26 робочих днів, який дає йому право на вихід на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10 липня 2014 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави від 24.06.2014 року № 47 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 55 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років є протиправним.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 26.09.2011р. по справі № 552/3962/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.