м. Вінниця
26 листопада 2014 р. Справа № 802/3461/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,
26.09.2014 року управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Вінницької РДА) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти в сумі 928,80 грн.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, а надіслані йому повідомлення повернуті поштовим відділенням без виконання з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити з таких мотивів.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до УПСЗН Вінницької РДА із заявою від 26.03.2010 року про призначення усіх видів соціальної допомоги (а.с. 6-7).
31.03.2010 року УПСЗН Вінницької РДА прийнято рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено допомогу на дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям) (а.с.14).
11.04.2014 року до УПСЗН Вінницької РДА надійшов лист служби у справах дітей Вінницької РДА № 210 про те, що ОСОБА_1 відповідно до заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2014 року позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
У зв'язку з цим, 11.04.2014 року УПСЗН Вінницької РДА прийнято рішення про припинення виплати ОСОБА_1 допомоги на дітей одиноким матерям.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що відповідно до цього закону призначається такий вид державної допомоги сім'ям з дітьми як допомога на дітей одиноким матерям.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
В силу вимог статті 18-4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у випадку позбавлення отримувача допомоги батьківських прав виплата дороги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється.
Статтею 22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Відповідно до п. 46 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 175, особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення.
Встановлено і повністю підтверджується матеріалами справи, що за період з 01.02.2014 року по 30.04.2014 року ОСОБА_1 надмірно отримала державні кошти у вигляді допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 928,80 грн.
На час розгляду судом цієї справи вказані кошти відповідачем добровільно не повернуто, доказів на спростування цієї обставини суду не надано.
З огляду на викладене суд доходить висновку про правомірність звернення УПСЗН Вінницької РДА з позовом щодо їх стягнення у примусовому порядку.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги позивача стосовно стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 928,80 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (р/р 35413037016956, МФО 802015, код 03191928, призначення платежу "повернення надмірно отриманих коштів у вигляді допомоги на дітей одиноким матерям", КФК 090306) кошти, надміру виплачені як допомога на дітей одиноким матерям, в сумі 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало Павло Ігорович