Справа: № 826/12308/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
20 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Грибан І.О., Бєлової Л.В.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
представника позивача Симбірцева Є.В.
представника відповідача Пономарьова Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування розрахунків, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва, в якому просив: визнати протиправними та скасувати Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на 2012 рік, направлені Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва листом від 07 липня 2014 року №3916/12.
Згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 09.09.2014 позивач просив також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України вДеснянському районі міста Києва надати ВАТ «Київхімволокно» аргументовані щорічні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по списку № 1 та списку № 2 на 2012 рік.
Суд першої інстанції не прийняв заяву про збільшення позовних вимог.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позов задовольнити.
В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі №2а-14007/12/2670 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва надіслати Відкритому акціонерному товариству "Київхімволокно" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" та пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), на 2012 рік.
На виконання вказаного судового рішення, а також постанови державного виконавця, відповідач, листом від 07 липня 2014 року №3916/12 направив на адресу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" та пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), на 2012 рік.
Згідно з вказаними розрахунками, відповідачем визначено до відшкодування підприємством витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 у загальному розмірі 521986,76 грн.
Позивач, не погоджуючись з із такими розрахунками звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який був направлений позивачу листом від 07 липня 2014 року №3916/12 управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2012 року у справі №2а-17007/12/2670, та з яким позивач не погоджується, складений на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а, що відповідає наведеним вище вимогам законодавства, а отже відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушив прав та законних інтересів позивача.
Апеляційний суд з таким висновком погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Пунктом 6.2 зазначеної Інструкції вказано, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій ( пункт 6.4 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Таким чином, необхідність відшкодування органам Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 передбачена діючим законодавством.
Разом з тим, на думку колегії суддів, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які здійснюються відповідно до 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є актами індивідуальної дії, у зв'язку із чим не можуть бути окремим предметом оскарження в адміністративній справі, оскільки зазначені розрахунки не носять обов'язкового характеру для виконання позивачем та не тягнуть за собою безспірне стягнення вказаних у розрахунках сум. Вказані суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку при розгляді справи щодо стягнення сум на підставі розрахунків.
Також апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема - спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.
При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.
Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
Ненормативні (індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
Враховуючи вище викладене, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
В даному випадку колегія суддів враховує також позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену в ухвалах від 12.06.2014 у справі К/9991/22868/12, від 05.07.2013 К/9991/9206/12,
За своєю правовою суттю розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, обов'язок надсилання яких покладено на органи пенсійний фонду, є повідомленням, тобто носієм певної інформації і не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він не створює правових наслідків для Товариства та ніяк не впливає на його права та обов'язки, а тому не може бути оскаржений у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 157, 199, 203, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно» до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування розрахунків - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2014 року.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Грибан І.О.
Бєлова Л.В.