Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"20" листопада 2014 р. Справа № 911/4483/14
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ
до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород
про стягнення 9737,78 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-відповідач) про стягнення 9737,78 грн., з яких 8944,31 грн. страхового відшкодування, 697,90 грн. пені та 95,57 грн. 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 12.10.2013 р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, під керуванням водія Пюревича В.В., та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 69774 ХО, під керуванням водія Спіцина М.Д., в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ. Враховуючи те, що вказаний транспортний засіб був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1501-12-00189 від 23.10.2012 р., позивач здійснив страхове відшкодування власнику транспортного засобу ІПП «СЖС Україна» у сумі 9944,31 грн. Оскільки винними у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано гр. Спіцина М.Д., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно полісу № АС/0354259, позивач просить стягнути з відповідача 8944,31 грн. страхового відшкодування, 697,90 грн. пені та 95,57 грн. 3% річних.
30.10.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 11/9893 від 27.10.2014 р., в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
04.11.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов в частині стягнення 8944,31 грн. страхового відшкодування визнав, а проти позовних вимог про стягнення пені та 3% річних заперечив, посилаючись на те, що норми чинного законодавства не передбачають можливість забезпечення виконання позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування шляхом встановлення неустойки.
13.11.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 11/10015 від 10.11.2014 р., в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник позивача в судові засідання 04.11.2014 р. та 20.11.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується надісланими до суду заявами про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача в судові засідання 04.11.2014 р. та 20.11.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 44840039, № 44840020, № 46691545, № 46691707 та поданим до суду відзивом на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
23.10.2012 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та іноземним підприємством «СЖС Україна» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-1501-12-00189 (договір), відповідно до якого застраховано автомобіль «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, 2008 р. випуску, номер кузову XTA21114080307175 (додаток № 1 до договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору страхова сума на вказаний транспортний засіб становить 48580,00 грн.
Пунктом 10 договору передбачено, що строк дії договору страхування становить з 28.10.2012 р. по 27.10.2013 р.
12.10.2013 р. в м. Херсоні на вул. Полтавській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, під керуванням водія Пюревича В.В., та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 69774 ХО, під керуванням водія Спіцина М.Д., що підтверджується довідкою № 9283033 від 25.11.2013 р. ВДАІ Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області про дорожньо-транспортну пригоду.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.12.2013 р. у справі № 667/9370/13-п гр. Спіцина М.Д. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнено до адміністративної відповідальності.
14.10.2013 р. іноземне підприємство «СЖС Україна» звернулося до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
14.11.2013 р. представником позивача складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість).
Відповідно до ремонтної калькуляції № ПСКА-3416 від 21.11.2013 р. вартість ремонту транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, становить 10944,31 грн.
02.12.2013 р. ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі зазначеної ремонтної калькуляції здійснено розрахунок суми страхового відшкодування (за вирахуванням встановленої договором безумовної франшизи у сумі 1000,00 грн.) та складено страховий акт № ПСКА-3416, відповідно до якого прийнято рішення про проведення страхового відшкодування на суму 9944,31 грн.
03.12.2013 р. позивачем було здійснено страхове відшкодування за застрахований транспортний засіб «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, на суму 9944,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 21946 від 03.12.2013 р.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, сплативши страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду транспортному засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВН 3244 СЕ, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зі змісту наявного в матеріалах справи полісу № АС/354259 від 10.02.2013 р. вбачається, що цивільно-правова відповідальність гр. Спіцина М.Д., пов'язана з використанням належного йому на праві власності транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 69774 ХО, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Провіта» на наступних умовах: ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн., франшиза за полісом становить 1000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника «ВАЗ», державний реєстраційний номер 69774 ХО, гр. Спіцина М.Д. була застрахована ТзДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом № АС/354259 від 10.02.2013 р., то саме на відповідача покладено обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування позивачу.
10.02.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву № 11/8123 від 10.02.2014 р. на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 9944,31 грн.
Вказана заява була отримана відповідачем 11.02.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03366880, проте залишена ним без розгляду та задоволення.
Отже, враховуючи те, що станом момент прийняття рішення відповідач не сплатив позивачу 8944,31 грн. страхового відшкодування відповідно до полісу № АС/354259 від 10.02.2013 р., то вимога позивача про стягнення з відповідача 8944,31 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 697,90 грн. пені внаслідок прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент виплати позивачем страхового відшкодування, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Положення п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не розповсюджуються на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.09.2012 р. у справі № 4/17-3520-2011.
Отже, виходячи зі змісту норм ст. 992 ЦК України та п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.
Таким чином, оскільки ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено, що виконання зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (в даному випадку пенею), а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 697,90 грн. пені задоволенню не підлягає.
Позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України також просить суд стягнути з відповідача 95,57 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 8944,31 грн. за період з 11.05.2014 р. по 17.09.2014 р.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Отже, оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р. у справі 5011-16/11067-2012.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, 10.02.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача заяву № 11/8123 від 10.02.2014 р. на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 9944,31 грн., яка була отримана відповідачем 11.02.2014 р.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 530 ЦК України відповідач повинен був сплатити позивачу суму виплаченого ним страхового відшкодування у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 18.02.2014 р.
Враховуючи те, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач суму страхового відшкодування не виплатив, наданий позивачем розрахунок 3% річних обґрунтовано здійснений за період з 11.05.2014 р. по 17.09.2014 р. та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 95,57 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 31704186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, Солом'янський район, вул. Івана Федорова, буд. 32А, код 30859524) 8944,31 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 31 коп.) страхового відшкодування, 95,57 грн. (дев'яносто п'ять грн. 57 коп.) 3% річних та 1696,06 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто шість грн. 06 коп.) судового збору.
2. В частині позовної вимоги про стягнення 697,90 грн. пені відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписане 26.11.2014 р.