Запорізької області
05.06.06 Справа № 13/904
Суддя Серкіз В.Г.
за позовом: Мелітопольського державного комунального підприємства “Водоканал», м. Мелітополь Запорізької області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів», м. Мелітополь Запорізької області
про стягнення 4 695,67 грн.
Суддя В.Г. Серкіз
Представники:
Від позивача: Бондар С.О., довіреність №7 від 25.01.06р.
Від відповідача: не з'явився
Стягується з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» на користь Мелітопольського державного комунального підприємства “Водоканал» сплати за скидання стічних вод.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився без поважних причин в Листі від 18.05.06р. №1273 просив суд розглянути справу без його участі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані позивачем додатково, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
-06.05.03р. Мелітопольське ДКП «Водоканал та Відкрите акціонерне товариство “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» уклали договір №10 (надалі Договір).
Відповідно до пп. 1.1. 4.4 Договору відповідач зобов'язався приймати у позивача воду і скидати останньому стоки в кількості і з якістю, передбаченою Договором.
Згідно п. 3.10 Договору норматив плати за скидання наднормативних забруднень у систему каналізації нараховується по нормативу плати за очищення одного куб.м. стічних вод зі змістом забруднень у межах допустимої концентрації, обсягу скинутих наднормативно забруднених стічних вод, і коефіцієнту кратності.
Період, за який стягується плата за скидання відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлюється разовим аналізом, визначається відповідно до місцевих Правил прийому.
Відповідно до Акту перевірки якості стоків, що скидаються у міські очисні споруди абонентом від 18 вересня 2003 року, у систему міської каналізації відповідачем було зроблене скидання стоків з перевищенням ДК.
Інструкцією «Про встановлення і стягнення плати за скидання промислових і стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затвердженої Указом Держкомбуду України від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року № 402/6690 визначений порядок нарахування штрафних санкцій за скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій.
Відповідно до розрахунку від 18 вересня 2003 року і рахунку від 8 жовтня 2003р., врученим відповідачу, штрафні санкції за скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій склали 4 695,67 грн.
До вирішення спору по суті позивач уточнив свої вимоги та зазначив, що згідно частини п.1.3 Інструкції «Про встановлення і стягнення плати за скидання промислових і других стічних вод у системи каналізації населених пунктів»затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України №37 від 19.02.2002 року, підприємства повинні цілком покривати усі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод і здійсненням плати за забруднення навколишнього природного середовища. При порушенні умов договору і місцевих Правил прийому, оплатити Водоканалу плату за скидання наднормативно забруднених вод, також відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення режиму скидання і допустимих концентрацій забруднюючих речовин в скинутих водах, що скидаються підприємствами.
Таким чином, за порушення умов договору на прийом стічних вод законодавством встановлена підвищена плата, а не штрафні санкції.
Відносно висновку екологічної експертизи по справі від 13.03.06 №538/12 встановлено наступне:
-Відбір проб проводився в п'яти каналізаційних колодязях на території ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів»18.09.03 р. Кількість відібраних стічних вод склала 1,5 літрів і була достатньої для проведення аналізу на показники забруднюючих речовин, вказаних позивачем.
Порядок відбору проб відповідав вимогам нормативних документів, що його регламентують, за винятком відбору проб для визначення нафтопродуктів, зокрема відбір проб був проведений в пластиковий посуд замість скляного посуду.
Але, це не призвело до завищення фактичних концентрацій нафтопродуктів у стоках заводу і, відповідно, до необґрунтованого завищення розміру штрафних санкцій.
Таким чином, об'єм відібраних стічних вод і порядок відбору не вплинули на розмір штрафних санкцій.
За таких обставин позов підлягає задоволенню, а судові витрати стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 59, код ЄДРПОУ 00235814, р/р 2600040070 МФ АППБ “Аваль», МФО 313827) на користь Мелітопольського державного комунального підприємства “Водоканал» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, код ЄДРПОУ 03327090, р/р 26000054100001 в АКБ “Індустріалбанк», МФО 313849) 4 695 (чотири тисячі шість сот дев'яносто п'ять) грн. 67коп. плати за скидання стічних вод. Видати наказ.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 59, код ЄДРПОУ 00235814, р/р 2600040070 МФ АППБ “Аваль», МФО 313827) на користь державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача УДК у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 26014130; рахунок № 31115095500007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку -095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита. Видати наказ.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 59, код ЄДРПОУ 00235814, р/р 2600040070 МФ АППБ “Аваль», МФО 313827) на користь ДП “СІЦ», 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р № 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.Г. Серкіз