10 листопада 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Зазначив, що 27 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КЗАОG115006474, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 105 930 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 27 липня 2037 року. ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав. Станом на 15 жовтня 2013 року заборгованість становить 260 167 доларів США, еквівалент - 2 078 736,96 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 82 677,64 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 61 299,52 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 9 495,20 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 94 276,25 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штрафу (процентна складова) - 12 387,43 доларів США. На забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 27 липня 2007 року був укладений договір іпотеки № KЗАОG115006474, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк», відмовлено.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відмовляючи ПАТ КБ «Приватбанк» в задоволені вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 18.12 договору іпотеки про обов'язок ОСОБА_2 не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя, суд не може врахувати як підставу до позовних вимог щодо порушення відповідачем умов договору іпотеки, оскільки вказаний пункт невідповідний вимогам законодавства, яким регулюються права неповнолітніх дітей. ПАТ КБ «Приватбанк» не наділений повноваженнями надавати заборони на здійснення житлових прав неповнолітніх дітей, такі дії є протизаконні та спрямовані на порушення прав дітей. Крім того, судом встановлено, що відповідачі, іншого житла, крім спірної квартири не мають. Вказані обставини свідчать про те, що у разі задоволення позову, будуть порушені права неповнолітніх дітей, гарантовані державою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення суд апеляційної інстанції виходив з підстав визначених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Рішення апеляційного суду є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я О.В. Попович