ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду
25 листопада 2014 року № 2а-6536/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
судді Сасевича О.М.
судді Дем'яновського Г.С.
при секретарі Косів М.Б.
за участю:
представника відповідачів - Водолазського І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Встановив:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 по справі №2а-6536/12/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Зазначеним судовим рішення визнано протиправним та скасовано Наказ Держаної митної служби України "Про припинення перебування на державній службі" № 1279-к від 20.06.2012 в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Краковець" Львівської митниці, поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Краковець" Львівської митниці з 22.06.2012, стягнуто з Львівської митниці за час вимушеного прогулу з 22.06.2012 по 24.10.2013 середній заробіток у сумі 46 235 (сорок шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 04 коп. на користь ОСОБА_2.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Краковець" Львівської митниці і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 2874,07 грн звернуто до негайного виконання.
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з Львівської митниці Міндоходів на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 25.10.2013 по 21.05.2014 в сумі 17 533 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 22 коп. з врахуванням всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати.
Заява мотивована тим, що наказ №541-0 «Про оголошення наказу Державної митної служби України», яким його фактично допущено до роботи з 22.05.2014, винесений лише 21.05.2014.
Проте, заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2013 по 21.05.2014 відповідачем не виплачена.
В судове засідання заявник не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вказаної заяви заперечив, просив відмовити в задоволенні заяви.
Завданням адміністративного судочинства є згідно ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, відповідно до ч.2 ст.257 КАС України є підставою для його виконання.
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України видається один виконавчий лист.
Судом встановлено, що 24.10.2013 Львівським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 24.10.2013 видано виконавчі листи №2а-6536/12/1370 про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста "Краковець" Львівської митниці з 22.06.2012 та стягнення з Львівської митниці заробітної плати за один місяць в сумі 2874,07 грн., та 07.07.2014 видано виконавчий лист №2а-6536/12/1370 про стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 46 235, 04грн.
Однак наказ Державної митної служби України №-541-0, на виконання допущеної до негайного виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, яким позивача поновлено на раніше займаній посаді з 22.06.2013, видано лише 21.05.2014.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закріплений у ст. 8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права в Україні.
Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа "Жовнер проти України"). Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Згідно із абз.7 ч.1 ст. 5 Кодексу Законів про працю України, держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, у якій визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року N 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати". Даною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
При цьому, згідно з п.5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середнього динна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної та розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді ( абз. 2 п.8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства ( абз.3 п.8 Порядку).
Як вбачається з довідки відповідача середньоденна заробітна плата позивача станом на день звільнення становила 156,56 грн.
Враховуючи вищевикладене та кількість робочих днів у відповідні періоди, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.10.2013 року по 21.05.2014 року становить 22 388,08 грн. (156,56 грн.*143 (кількість робочих днів за період з 25.10.2013 року по 21.05.2014 року), однак позивачу утримано 3153,36 грн податку на доходи фізичних осіб, 1 365,67 грн єдиного соціального внеску та 335,82 грн військового збору, отже до виплати становить - 17 533,22 грн.
Щодо вимоги ОСОБА_2 визнати протиправною бездіяльність Державної митної служби України, яка полягає у затримці виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 в частині поновлення на роботі, то суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню. Як видно із змісту заяви ОСОБА_2, останній просить відповідно до ст. 236 КЗпП стягнути середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення суду, а ст. 267 КАС України передбачає судовий контроль за виконанням рішення суду, чого в прохальній частині заяви заявник не просить.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, керуючись ст. 236 Кодексу законів про працю України, ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Стягнути з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 25.10.2013 року по 21.05.2014 року в сумі 17 533 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 22 коп. з врахуванням всіх обов'язкових платежів та зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя Р. М. Брильовський
Суддя О.М. Сасевич
Суддя Г.С. Дем'яновський