10 листопада 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3921/14
11 год.46 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Яцемирського С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекці Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.08.14 :
- № 0002952118 про збільшення грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання води за основним платежом на суму 375915 грн. 51 коп., і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 93978 грн. 88 коп.,
- № 0002982118 про збільшення грошового зобов'язання по земельному податку на 5632 грн. 50 коп. та застосування 1408 грн. 13 коп. штрафу,
- № 0002972118 про збільшення грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку в частині нарахування 10013 грн. 20 коп. основного боргу та 2503 грн. 30 коп. штрафних санкцій, 254 грн. 45 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватний підприємець не є платником збору на спецводокористування, оскільки не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Крім того, позивач не зобов'язаний сплачувати орендну плату за паї, оскільки договори оренди земельних ділянок з фізичними особами не зареєстровані. Щодо нарахування земельного податку в сумі 5632 грн. 50 коп. позивач зауважив, що є платником єдиного податку, тому звільнений від сплати земельного податку за ті ділянки, що використовує для підприємницької діяльності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.
Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем під час проведення перевірки не підтверджено факту перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який нараховується та сплачується на доходи від оренди земельних паїв, не підтверджено факту нарахування та сплати земельного податку за земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні, не нараховує та не сплачує збір за спеціальне водокористування. Вважає, що податкові повідомлення - рішення винесені правомірно. Представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою підприємцем в 2004 році, знаходиться на обліку як платник податків у Новотроїцькому відділенні Генічеської ОДПІ, в період з 01.07.11 по 31.03.14 являвся платником єдиного податку по таким видам діяльності: вирощування зернових та технічних культур, бобових, насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, складське господарство та інші, є платником податку на доходи фізичних осіб, платником податку на додану вартість.
В липні 2014 року головним державним ревізором-інспектором Генічеської ОДПІ Надєждіною О.Л. була проведена документальна виїзна позапланова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.07.11 по 31.03.14, за висновками якої складено акт від 31.07.14 №288/170/НОМЕР_4. В акті зазначено, що ФОП ОСОБА_3 порушено:
- ст.ст. 323, 324, 328 Податкового Кодексу України в частині зменшення об'єкту оподаткування зі збору за спеціальне водокористування в сумі 375915 грн. 51 коп.,
- п. 18.2 «б» ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неподання або подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку за період з 01.07.11 по 31.03.14,
- ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до нарахування 62975 грн. 83 коп. податку з доходів фізичних осіб, але до бюджету не перераховано,
- ст. ст. 269, 286 Податкового кодексу України в частині не нарахування та несплати земельного податку за землі, які знаходяться в користуванні позивача в сумі 5632 грн. 50 коп.
В акті перевірки зазначено, що згідно п. 18.1 ст. 18, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, яка виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно даних відділу Держземагенства у Новотроїцькому районі ФОП ОСОБА_3 орендується у 81 громадянина земельні ділянки (паї) на площі 371 га на території Новотроїцької сільської ради. Позивачем в 2011-2013 роках орендна плата за використання паїв була нарахована та видана, податок з доходів фізичних осіб від нарахованої орендної плати за користування земельними ділянками був нарахований та утриманий в сумі 52963 грн. 34 коп. ( за 2011 рік - 8685 грн. 18 коп., за 2012 рік - 21639 грн. 08 коп., за 2013 рік - 21639 грн. 08 коп.), але до бюджету не перерахований, чим порушено ст. 168 ПКУ. Також встановлено, що позивач орендує земельні ділянки у 19 громадян загальною площею 86,3 га на території Олександрівської сільської ради, але договори оренди не укладені, триває процедура укладання договорів, нараховано орендної плати 66747 грн., утримано податку з доходів фізичних осіб 10013 грн. 20 коп., але до бюджету не перераховано.
Крім того, приватний підприємець не надавав податковому органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків та сум утриманого з них податку, чим порушено п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України в частині не подання або подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за період, яка за період з 01.07.11 по 31.03.14 склала 62975 грн. 83 коп.
Також перевіркою було виявлено, що відповідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 має право власності на нерухоме майно загальною площею 9347,10 кв.м за адресою Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Безроднього, будинок 87. Згідно інформації Новотроїцької селищної ради на запит Новотроїцького відділення Генічеської ОДПІ, площа земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, складає 3 га. Договір оренди за земельні ділянки між ФОП ОСОБА_3 та Новотроїцькою селищною радою не укладався, право власності на ділянку не оформлялось. Перевіркою правильності обчислення та своєчасності сплати земельного податку, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що в разі відсутності договору оренди такої земельної ділянки, платник повинен сплачувати суму платежу в розмірі земельного податку. Підставою для нарахування земельного податку за 2011 рік є рішення Новотроїцької селищної ради від 28.01.2011 року № 62 «Про встановлення ставок земельного податку». Земельний податок за 1 кв. м складає 0,055 грн. на рік. На 2012 рік ставка земельного податку встановлено в сумі 0,060 грн. за 1 м. кв. Згідно рішення сесії від 10.01.2012 № 268. На 2013-2014 рр. згідно рішення сесії від 17.01.2013 №451 «Про встановлення ставок земельного податку» земельний податок за 1 кв. м складає 0,08 грн. на рік, усього за 3 квартал 2011 року - 1 квартал 2014 року занижений податок склав 5632 грн. 50 коп.
Також перевіркою було виявлено, що згідно зі ст. 323 Податкового кодексу України суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 в період з 01.10.2011 по 31.03.2014 являвся платником збору за спеціальне користування води. ФОП ОСОБА_3 30.04.2013 року отримав дозвіл на спеціальне водокористування від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. З Управлінням головного Каховського магістрального каналу (Виконавець 1), Новотроїцьким управлінням водного господарства (Виконавець 2) та з Херсонським обласним управлінням водних ресурсів (Виконавець 3) 20.05.2013 укладено договір № 72055/89/02-12/445 про надання послуг, пов'язаних з транспортування та подачею води на полив сільськогосподарських культур. Згідно інформації Новотроїцького Управління водного господарства від 17.07.2014 №03-02/857, та звіту Новотроїцького УВГ, наданого до податкової інспекції, ФОП ОСОБА_3 надавалися послуги з водоподачі для поливу сільськогосподарських культур. В період з 01.10.2011 по 31.03.2014 даним суб'єктом було використано всього 1485,9 тис. куб. м води, в тому числі в 2 кварталі 2013 року - 282.2 куб. м, у 3-му кварталі 2013 року - 1203.7 куб. м води. Згідно перевірки за третій квартал 2013 року позивач не звітував, тому нараховано збір в сумі 375915 грн. 51 коп. за 1203 ,7 куб.м води.
За висновками акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.14:
- № 0002972118 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку в сумі 15743 грн. 96 коп. (25%) з посиланням на п. 127.1 ст. 127 ПКУ,
- № 0002952118 про збільшення грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання води за основним платежем на суму 375915 грн. 51 коп., і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 93978 грн. 88 коп. (25%),
- № 0002982118 про збільшення грошового зобов'язання по земельному податку на 5632 грн. 50 коп. та застосування 1408 грн. 13 коп. штрафу (25%).
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Штраф в сумі 15743 грн., застосований податковим повідомленням рішенням Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.08.14 № 0002972118, розрахований в розмірі 25 % від суми утриманого, але не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб 62975.83 грн., доходи виникли внаслідок виплати орендної плати громадянам за паї (земельні ділянки). Пунктом 127.1 ст. 127 ПКУ передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Аналогічні положення передбачено ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Доказів того, що позивач виплатив в 2013 році доходи 19 фізичним особам за оренду паїв на території Олександрівської сільської ради в сум 66747 грн., суду не надано, позивач такий факт заперечує.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 24.02.2014 року є протиправним, а тому його слід скасувати в частині застосування 2503 грн. 30 коп. штрафних санкцій (25 % від суми 10013 грн. 20 коп.) в решті суми застосованих штрафних санкцій позивач не оскаржує податкове повідомлення-рішення.
Якщо земельна ділянка у суб'єкта господарювання перебуває у постійному користуванні, то відповідно до норм розділу ХІІІ ПКУ він є платником земельного податку. Позивач не заперечує того, що користується земельною ділянкою на якій розташовано зерноток (будинок 87 по вул. Безроднього, смт Новотроїцьке) та є власником 73/100 часток даного будинку.
Згідно п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності деяких податків і зборів, зокрема, земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Відповідач не довів фактів використання земельної ділянки не для власних виробничих потреб, а згідно свідоцтва платника єдиного податку серія А № 675046 з 01.01.12 позивач є платником єдиного податку по таким видам діяльності: вирощування зернових та технічних культур, бобових, насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, складське господарство та інші.
Та обставина, що будинок оформлений на громадянина, а не на приватного підприємця, не змінює напрямок використання цієї земельної ділянки. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, окремо законодавство не виділяє фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірним податкове повідомлення - рішення Генічеської ОДПІ від 19.08.14 № 0002982118 про збільшення грошового зобов'язання по земельному податку на 5632 грн. 50 коп. та застосування 1408 грн. 13 коп. штрафу.
ФОП ОСОБА_3 є вторинним водокористувачем, який отримує воду на підставі договору про надання послуг, пов'язаних з транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур, укладеного з Управлінням головного Каховського магістрального каналу, Новотроїцьким управлінням водного господарства та з Херсонським обласним управлінням водних ресурсів та відповідно до його умов здійснює плату за поставлену воду. Вода, отримана ФОП ОСОБА_3, використовується для поливу сільськогосподарських культур.
Відповідно до ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.
Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст. 30 Водного кодексу України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.
Виходячи з аналізу положень п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України, платниками збору є водокористувачі юридичні особи, філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману: шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі); від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), для використання для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Отже, в розумінні п. 323.1 ст. 232 ПК України, сполучення "та" між реченнями "від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі)", "використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва" - є невід'ємною частиною речення і вказує на обов'язковість використання води саме за потребами, вказаній в цій статті, а саме: для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Вищевказаними нормами Податкового кодексу встановлено, що обов'язковою умовою для визначення особи платником збору за спеціальне використання води, є спосіб використання отриманої води для певних потреб, а саме для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Вказані види діяльності не передбачені у свідоцтві позивача та фактично ним не здійснюються, тому суд приходить до висновку, що позивач не є платником цього спеціального збору.
Податковим органом не надано доказів використання позивачем води, отриманої шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), або використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, тому донарахування податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води є неправомірним.
Так, позивач є вторинним користувачем води, отримує воду на договірних умовах з первинним водокористувачем, але це не дає підстави вважати, що ФОП ОСОБА_3 є платником податку цього збору, оскільки дана стаття має виключний перелік потреб, для яких використовується вода. А тому позивач не повинний подавати декларацію зі збору за спеціальне використання води до податкового органу, адже є споживачем.
На переконання суду, висновки перевірки про те, що відповідно до Податкового кодексу позивач не входить в перелік суб'єктів, звільнених від сплати збору за спеціальне використання води, тому має його сплачувати, є необґрунтованими, оскільки відсутність даних пільг у Податковому кодексі не означає автоматичне набуття позивачем статусу платника цього збору.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у своєму листі від 15.03.2011 р. № 5515/16/10-11-МП, роз'яснило, що дозвіл на спеціальне водокористування оформлюють лише первинні водокористувачі, тобто ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентами і договір між ними. Окремим документом дозвіл на спеціальне водокористування для вторинних водокористувачів не оформлюється. Таким чином, оформлення в 2013 році позивачем дозволу на спецводокористування не є беззаперечним доказом того, що позивач повинен сплачувати цей збір.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 не здійснював спеціальне користування водних ресурсів, і відповідно не є платником такого збору, не повинна звітувати по даному збору.
Суд задовольняє позов. Витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 19.08.14 № 0002952118, № 0002982118.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 19.08.14 № 0002972118 в частині застосування 2503 грн. 30 коп. штрафних санкцій.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_5) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень) 20 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 листопада 2014 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.15