06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/59950/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Білуги С.В.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5, - представника ОСОБА_4, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року, -
встановив:
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсій за 2008-2010 роки, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію не нижче 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) за періоди з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по час ухвалення судом рішення.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 2 лютого 2011 року позовну заяву ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про зобов'язання вчинення певних дій в частині вимог за період з 1 січня 2008 року по 21 липня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва щодо нездійснення нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_4 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, інваліду 2 групи відповідно до статтей 50, 54 Закону № 796-XII. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статтей 50, 54 Закону № 796-XII з 21 липня 2010 року за виключенням виплат, проведених у відповідний період.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
За перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва та одержує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, а тому має право на перерахунок і виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону № 796-XII.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії не має права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-XII.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії
1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 отримує пенсію на загальних підставах, не має статусу інваліда ІІ групи і не віднесений до кола осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а тому вказані норми Закону на нього не розповсюджуються.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Посилання представника позивача в касаційній скарзі на ту обставину, що ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені статтею 51 Закону № 796-ХІІ, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки такі вимоги позивачем не були заявлені в суді першої інстанції.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_5, - представника ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року, якою скасовано постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 березня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Білуга С.В.
Стародуб О.П.