10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/96272/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області
на постанову Харківського окружного адміністративному суду від 24.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011
у справі №2а-4752/11/2070
за позовом Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор»
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 15.03.2011 №0000982301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 595,64 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
ДПА у Харківській області проведено перевірку з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у магазині, який розташований за адресою Харківська область, Балаклійський район, село Савинці, вул. Леніна, 45, який належить Балаклійській РСП «Кооператор», за результатами якої складено акт №1488/20/40/23/30412735 від 24.02.2011.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР).
Свою позицію податковий орган мотивує відсутністю безпосередньо у місці реалізації товарів первинних документів, а саме накладних, якими оформлювалося надходження товару, на суму 297,82 грн.
На підставі акта перевірки, ст.20 Закону №265/95-ВР, пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 №0000982301 про застосування штрафних санкцій в сумі 595,64 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням стали висновки податкового органу про порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів.
Свою позицію податковий орган мотивує відсутністю безпосередньо у місці реалізації товарів первинних документів, якими оформлювалося надходження товару та його оприбуткування.
Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 20 названого Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У розглядуваному випадку суди встановили, що облік товарів, які перебували у позивача на реалізації, здійснювався на підставі належним чином оформлених накладних, товарно-грошових звітів та інших первинних документів бухгалтерського обліку.
Відсутність цих документів на час перевірки у структурному підрозділі позивача обумовлена зберіганням первинних документів у бухгалтерії підприємства за юридичною адресою, що знаходиться поза межами місця реалізації товарів.
Такі дії позивача відповідають змісту частини сьомої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначено обов'язок підприємства забезпечувати належне зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку протягом встановленого строку, а також пункту 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з яким первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальність осіб, уповноважених головним бухгалтером.
З метою врегулювання порядку здійснення облікової політики, керівником позивача видано розпорядження №12 від 14.02.2011, за яким товарно-грошові звіти разом з первинними документами з усіх торгівельних точок, відповідно до графіку, подаються 4 рази на місяць до бухгалтерії підприємства. За місцем проведення розрахункових операцій зберігаються накладні на внутрішнє переміщення товарів, які були надані до перевірки.
Крім того, накладні та товарно-транспортні накладні є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
За таких обставин суди дійшли об'єктивного висновку, що податковим органом було безпідставно кваліфіковано відсутність первинних документів у місці фактичної реалізації товарів як порушення позивачем вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративному суду від 24.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Т.М.Шипуліна