"06" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/39660/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Білуги С.В.,
Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, -
встановив:
У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом, у якому просила: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок і виплачувати їй пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік в розмірі 1650,43 гривень, починаючи з 1 січня 2011 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату їй доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно статті 51 Закону № 796-XII у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 8 серпня 2010 року.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до статті 51 Закону № 796-XII в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), починаючи з 8 серпня 2010 року, з урахуванням проведених пенсійних виплат. Зобов'язано відповідача перерахувати і виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 8 серпня 2010 року, з урахуванням проведеного підвищення до пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року змінено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-XII в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період з 8 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та залишити в силі постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області як непрацюючий пенсіонер, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. Позивач зареєстрована та постійно проживає в місті Кузнецовську Рівненської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Доплата до пенсії позивачеві провадилася у фіксованому розмірі, який визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26 липня 1996 року № 836, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виплата спірних сум додаткової пенсії та доплати в розмірі, меншому ніж встановлено Законом № 796-ХІІ, є порушенням прав позивача, які підлягають відновленню.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
За змістом положень частин 1, 2 статті 39 Закону № 796-ХІІ непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, до пенсії провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Наведена редакція цих статтей є діючою на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки зміни, внесені до них підпунктами 9 та 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
У 2010 році положення статей 39, 51 Закону № 796-ХІІ зупинено чи змінено не було.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Вирішуючи цей спір, суди з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягають положення саме статтей 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки такі істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Слід зазначити, що вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону № 1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 має право на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 39, 51 Закону № 796-ХІІ, починаючи з 8 серпня 2010 року.
Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині виплати коштів, передбачених статтею 51 Закону № 796-ХІІ і змінив його в частині нарахування доплати до пенсії в розмірі, встановленому статтею 39 Закону № 796-ХІІ, помилково обмеживши строк її виплати кінцевою датою 21 лютого 2011 року.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1058-ІV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Законом не встановлюється ні строковість, ні обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.
Порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і змінена постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - скасувати.
Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Білуга С.В.
Стародуб О.П.