06 листопада 2014 року м. Київ К/800/46652/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, -
У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 02 липня 2013 року позов задоволено. Визнано дії управління щодо заниження позивачеві нарахування пенсії по втраті годувальника з 4 грудня 2012 року протиправними. Зобов'язано управління провести позивачеві з 4 грудня 2012 року перерахунок пенсії по втраті годувальника виходячи з даних довідки № 7 про заробіток її чоловіка ОСОБА_4 на час знаходження на ЧАЕС, виданої 14 лютого 2006 року відкритим акціонерним товариством «Краснодонська сільгосптехніка» відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210, з виплатою донарахованих сум.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_3 від 17 травня 2013 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 17 травня 2013 року про перерахунок пенсії, з прийняттям відповідного рішення в межах пенсійного законодавства, повноважною особою. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який був віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнаний інвалідом 1 групи, смерть якого настала внаслідок хвороби, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Отримує пенсію по втраті годувальника.
17 травня 2013 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника відповідно до Порядку обчислення пенсій затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
29 травня 2013 року керівником управління на письмове звернення позивача надане роз'яснення про виконання судових рішень стосовно позивача та наявність постанови КМ України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії за цією постановою не здійснений, рішення не прийняте.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки заява позивача від 17 травня 2013 року про призначення пенсії керівником управлінням не розглянута, рішення не прийняте, звернення позивача до суду є передчасним.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 54 цього Закону передбачено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
З 1 січня 2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (надалі Порядок), який відповідно до пункту першого визначає зокрема механізм обпилення пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цим же абзацом передбачено, що пенсія за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
На момент звернення позивача із заявою до Управління регулювання порядку призначення (порахунку) пенсій з коштів Пенсійного фонду здійснювалося відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4. Пунктом 5 статті 45 зазначеного Закону територіальний орган Пенсійного фонду розглядає документи про призначення (перерахунок) пенсій та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 3.2 пункту 3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник, юридичною формою вирішення заяви є рішення.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (стаття 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки заява позивача від 17 травня 2013 року про призначення пенсії керівником управлінням не розглянута, рішення не прийняте, звернення позивача до суду є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції скасована судом апеляційної інстанції, а в справі ухвалено нове законне рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: