13 листопада 2014 року м. Київ К/800/11503/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
Розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Дашавської селищної ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення, -
08 травня 2012 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Дашавської селищної ради Львівської області, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинними рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 374 від 26 січня 2006 року про надання в оренду земельної ділянки та рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 378 від 26 січня 2006 року про припинення користування земельною ділянкою.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Визнано нечинними рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 374 від 26 січня 2006 року про надання в оренду земельної ділянки та рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 378 від 26 січня 2006 року про припинення користування земельною ділянкою.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Дашавської селищної ради Львівської області, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради №374 від 26 січня 2006 року ОСОБА_5 надано в оренду на п'ять років земельну ділянку площею 0,06 га в масиві «Біля присадиби Титаренко».
Рішенням ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради № 378 від 26 січня 2006 року припинено ОСОБА_6 право користування земельною ділянкою площею 0,06га в масиві «Біля присадиби Титаренко».
15 січня 2010 року ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку купила в ОСОБА_6 будинок в смт. Дашава.
Позивачу ОСОБА_4 на праві власності згідно з державним актом на земельну ділянку серії ЯК № 914574, який виданий на підставі рішення Дашавської селищної ради №216 від 30 вересня 2011 року, належить земельна ділянка площею 0,063 га, що знаходиться в смт. Дашава Стрийського району Львівської області.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області прийняті з порушеннями порядку прийняття, оскільки спочатку прийнято рішення № 374 про надання ОСОБА_5 в оренду на п'ять років земельної ділянки площею 0,06га в масиві «Біля присадиби Титаренко», а пізніше прийнято рішення № 378 про припинення ОСОБА_6 право користування спірною земельною ділянкою на підставі підробленої від її імені заяви.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що права та інтереси позивача оскаржуваними рішеннями Дашавської селищної ради Львівської області від 26 січня 2006 року не порушені з тих підстав, що на час їх прийняття ОСОБА_4 жодного відношення до спірної земельної ділянки не мала, оскільки на час звернення до суду право користування земельною ділянкою ОСОБА_6 було припинено, а власником житлового будинку в смт. Дашава ОСОБА_4 стала тільки 15 січня 2010 року, власником земельної ділянки - 10 лютого 2012 року згідно з державним актом про право власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення ІХ сесії VІ скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 216 від 30 вересня 2011 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається із матеріалів справи позивач просить суд визнати нечинними рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 374 від 26 січня 2006 року про надання в оренду земельної ділянки та рішення ХХХ сесії IV скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 378 від 26 січня 2006 року про припинення користування земельною ділянкою.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 житловий будинок в смт. Дашава придбала у ОСОБА_6 тільки 15 січня 2010 року, а право власності оформила та отримала державний акт на земельну ділянку 10 лютого 2012 року на підставі рішення ІХ сесії VІ скликання Дашавської селищної ради Львівської області № 216 від 30 вересня 2011 року.
З наведеного вбачається, що на момент прийняття ХХХ сесією IV скликання Дашавською селищною радою Львівської області оскаржуваних рішень № 374 від 26 січня 2006 року про надання в оренду земельної ділянки та № 378 від 26 січня 2006 року про припинення користування земельною ділянкою, ОСОБА_4 відношення до цієї земельної ділянки не мала, а тому колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що права та інтереси позивача оскаржуваними рішеннями Дашавської селищної ради Львівської області від 26 січня 2006 року не порушені.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: