11 листопада 2014 року м. Київ К/800/5221/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі за позовом Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Білгород-Дністровський прикордонний загін (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - в/ч НОМЕР_1 ) звернувся з позовом про визнання дій Державної екологічної інспекції по складенню розрахунку від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07 незаконними та скасувати вищезазначений розрахунок від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано дії Інспекції щодо складання розрахунку від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07 відносно в/ч 2197 незаконними. Скасовано розрахунок від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову, якою у задоволення позовних вимог в/ч 2197 про визнання дій інспекції по складенню розрахунку від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07 відмовлено. Провадження по справі за позовними вимогами про скасування розрахунку Інспекції від 05 квітня 2011 року № 1107/06/07 закрито.
Рішення мотивовано тим, що інспекція, здійснюючи розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах повноважень, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання дій відповідача по складанню розрахунку незаконними. Розрахунок розмірів відшкодування збитків в розумінні статті 17 КАС України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом спору.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій в/ч НОМЕР_1 просить, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
ОСОБА_1 , який участі у справі не приймав, подав заяву про приєднання до касаційної скарги позивача, у якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22 березня 2011 року інспекцією проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в/ч 2197, а саме в частині використання природних ресурсів: надрокористування та водокористування з артезіанської свердловини.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22 березня 2011 року, яким встановлено порушення вимог ст. 44, 48, 49, Водного кодексу України, ст. ст. 16, 21 Кодексу України про надра, ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
На підставі встановлених у Акті перевірок порушень, відповідачем було складено розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування внаслідок чого сума збитків завданих державі склала 292 120, 98 грн.
Згідно ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Порядком організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Міністерством охорони навколишнього природного середовища № 464 від 10 вересня 2008 року (далі-порядок) визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Відповідно до п. 4.7 Порядку передбачено, що під час проведення перевірок державні інспектори мають право вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
Згідно п. 4. 4 Порядку акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Пунктом 4.23 Порядку передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства протягом 5 днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Судами встановлено, що до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22 березня 2011 року додано розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, які розраховані на підставі п. 9.1. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року.
Враховуючи зазначене судом апеляційної інстанції зроблено вірний висновок щодо правомірності дій відповідача по складенню розрахунку, оскільки під час їх вчинення та прийняття інспекція, як перевіряючий та контролюючий орган, діяла обґрунтовано та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України визначає рішення суб'єкта владних повноважень як нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії.
Законодавством передбачено процедуру прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, серед якої розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, оскільки не створює юридичних наслідків для суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Білгород-Дністровського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець